Браття, Закон, що має лише тінь майбутніх благ, а не самий образ речей, ніколи не може зробити досконалими тих, що приходять із одними й тими ж жертвами, які щороку постійно приносяться. Інакше їх перестали би приносити, бо ті, що приносять жертву, один раз очистившись, не мали б уже ніякого усвідомлення гріхів. Але жертвами щороку нагадується про гріхи, бо неможливо, щоби їх знищувала кров телят і козлів.
Тому Христос, приходячи у світ, говорить: «Жертви і приношення Ти не захотів, але тіло приготував Мені. Всеспалення і жертви за гріх неугодні Тобі. Тоді Я сказав: ось, Я прийшов, як написано про Мене у книзі, виконати волю Твою, Боже». Сказавши перше, що «ні жертви, ані приношення, ні всеспалення, ні жертви за гріх (що приносяться за Законом) Ти не захотів і не побажав», потому додав: «Ось, Я прийшов виконати волю Твою, Боже». Він скасовує перше, щоби настановити друге. За цією волею ми освячені жертвоприношенням Тіла Ісуса Христа раз і назавжди.
І всякий священник щодня стоїть у служінні, та багато разів приносить одні й ті самі жертви, які ніколи не можуть знищити гріхів. Він же, назавжди принісши одну жертву за гріхи, сів праворуч Бога, чекаючи далі, «доки вороги Його будуть покладені підніжжям ніг Його». Бо Він однією жертвою назавжди вдосконалив тих, що освячуються нею.
Свідчить же нам і Дух Святий, бо сказано: «Ось завіт, який Я укладаю з ними після тих днів, говорить Господь: вкладу закони Мої в серця їхні, і в думках їхніх напишу їх, і гріхів їхніх та беззаконь їхніх не згадаю більше». А де є прощення їх, там уже не потрібна жертва за гріх.
КОМЕНТАРдо Апостола
