Коли ж Ісус народився у Вифлеємі Юдейському у дні царя Ірода, волхви* зі сходу прийшли до Єрусалима, кажучи:
де є народжений Цар Юдейський? Бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому.
Почувши це, Ірод цар стривожився, й увесь Єрусалим з ним.
І, зібравши всіх первосвящеників і книжників народних, питав у них: де мав би народитися Христос?
Вони ж сказали йому: у Вифлеємі юдейському, бо так написано пророком:
і ти, Вифлеєме, земле Іудина, нічим не менший від інших володінь Іудиних; бо з тебе вийде Вождь, Який упасе народ Мій, Ізраїля.
Тоді Ірод, потайки покликавши волхвів, вивідав від них час з’явлення зірки
і пославши їх до Вифлеєма, сказав: підіть, старанно розвідайте про Немовля і, коли знайдете, сповістіть мене, щоб і мені піти поклонитися Йому.
Вони, вислухавши царя, пішли. І ось зірка, яку бачили вони на сході, йшла перед ними, аж поки, нарешті, прийшла і зупинилась над місцем, де було Немовля.
Побачивши зірку, вони зраділи радістю вельми великою.
І, увійшовши в дім, побачили Немовля з Марією, Матір’ю Його, і, впавши, поклонилися Йому; і, відкривши скарби свої, принесли Йому дари: золото, ладан і смирну**.
І, одержавши уві сні одкровення не повертатися до Ірода, іншою дорогою відійшли до країни своєї.
