С казав Господь таку притчу: «Один чоловік мав двох синів; і сказав молод ший із них батькові: “Батьку! Дай мені частину майна, що належить мені”. І той розділив їм майно. І по небагатьох днях, зібравши все, молодший син пішов у далекий край і там розтратив майно своє, живучи розпутно.
Коли ж він усе прожив, настав великий голод у тій країні, і він почав бідувати, і пішовши, пристав до одного з громадян тієї країни; і той послав його на поля свої пасти свиней; і він бажав наповнити черево своє ріжками, які їли свині, та ніхто не давав йому.
Схаменувшись же, він сказав: “Скільки наймитів у батька мого мають надмір хліба; а я з голоду гину. Вставши, піду до батька мого і скажу йому: “Батьку! Згрішив я проти Неба й перед тобою, і вже недостойний зватися сином твоїм; прийми мене як одного з наймитів твоїх””.
І вставши, пішов до батька свого. Коли ж він був іще далеко, побачив його батько його і змилосердився; і, побігши, кинувся йому на шию й розцілував його. Сказав же йому син: “Батьку! Згрішив я проти Неба й перед тобою, і вже недостойний зватись сином твоїм”.
А батько сказав рабам своїм: “Швидше винесіть кращу одежу й одягніть його, і дайте перстень на руку його і взуття на ноги; і приведіть годоване теля, й заколіть; і поївши, будемо веселитись! Бо син мій оцей мертвий був і ожив, і загиблий був і знайшовся”. І почали веселитися.
Був же син його старший у полі; і коли, повертаючись, наблизився до дому, почув пісні й танці; і, покликавши одного зі слуг, питав, що це таке?
Той же сказав йому: “Брат твій прийшов; і заколов батько твій годоване теля, бо здоровим його прийняв”. І розгнівався він і не хотів увійти. Батько ж його, вийшовши, запрошував його.
Він же сказав батькові у відповідь: “Ось, я стільки років служу тобі і ніколи наказу твого не переступив, і ти ніколи не дав мені й козеняти, щоб мені з друзями моїми повеселитися. Коли ж цей син твій, що проїв твоє добро з блудницями, прийшов, ти заколов для нього теля годоване”.
Він же сказав йому: “Сину, ти завжди зі мною, і все моє — твоє, а з того належало радіти й веселитися, що брат твій оцей мертвий був і ожив, загиблий був і знайшовся”».
