Щоденні читання Святого Письма

На 6-му часі: Іс. 8:13-9:7.

Ісаї:
Господа Саваофа — Його шануйте свято,­ і Він — страх ваш, і Він — тремтіння ваше!
І буде Він освяченням і каменем спотикання, і скелею спокуси­ для обох домів Ізраїля, петлею і сіт­кою для жителів Єрусалима.
І багато хто з них спіткнеться і впаде, і розіб’ється, і заплутається у сітях, і буде уловлений.
Зав’яжи свідчення, і запечатай одкровення при учениках Моїх».
Отже, я надіюся на Господа, Який сховав лице Своє від дому Якова, й уповаю на Нього.
Ось я і діти, яких дав мені Господь, як вказівки і знамення в Ізраїлі від Господа Са­ва­офа, Який живе на горі Сионі.
І ко­ли скажуть вам: зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і утробомовців, — тоді відповідайте: чи не повинен народ звер­татися до свого Бога? чи запитують мертвих про живих?
Звер­тайтеся до закону й одкровення. Якщо вони не говорять, як це слово, то немає у них світла.
І будуть вони бродити по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і під час голоду будуть злостивитися, хулити царя свого і Бога свого.
І глянуть угору, і подивляться на землю; і ось — горе і морок, густа пітьма, і будуть скинуті у пітьму. Але не завж­ди буде морок там, де тепер він загуснув.

* Поспішає грабунок, прискорює здобич.
Час, що минув, принизив зем­лю Завулонову і землю Неффалимову; але наступний звеличить приморську путь, зайорданську країну, Галилею язичницьку.
Народ, що ходить у пітьмі, побачить світло велике; на тих, що живуть у країні тіні смертної, світло засяє.
Ти примножиш народ, збільшиш радість його. Він буде веселитися перед Тобою, як веселяться під час жнив, як радіють при розподілі здобичі.
Бо ярмо, яке обтяжувало його, і жезл, який уражав його, і тростину, яка пригноблювала його, Ти скрушиш, як у день Мадіама.
Бо усяке взуття­ воїна під час битви й одяг, обагрений кров’ю, будуть віддані на спалення, на поживу вогню.
Бо Немов­ля народилося нам — Син даний нам; владарювання на раменах Його, і наречуть ім’я Йому: Дивний, Радник, Бог кріпкий, Отець вічности, Князь миру*.
Примноженню владарювання Його і миру немає межі на престолі Давида й у царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і довіку. Ревність Господа Саваофа зробить це.

На вечірні:
Буття: Бут. 6:9-22.

Ось житіє Ноя: Ной був чоловіком праведним і непорочним у роді своєму; Ной ходив перед Богом.
Ной породив трьох синів: Сима, Хама і Яфета.
Але земля розбестилася перед лицем Божим, і наповнилася земля злодіяннями.
І споглянув [Господь] Бог на землю, і ось, вона розбещена, тому що всяка плоть спотворила шлях свій на землі.
І сказав [Господь] Бог Ною: кінець усякій плоті прийшов перед лицем Моїм, тому що земля наповнилася від них злодіяннями; і ось, Я знищу їх з землі.
Зроби собі ковчег з дерева гофер; відділення зроби в ковчезі й обсмоли його смолою усередині і ззовні.
І зроби його так: довжина ковчега триста ліктів; ширина його п’ятдесят ліктів, а висота його тридцять ліктів.
І зроби отвір у ковчезі, і в лікоть зведи його вгорі, і двері в ковчег зроби з боку його; влаштуй у ньому нижнє, друге і третє [житло].
І ось, Я наведу на землю потоп водний, щоб винищити всяку плоть, у якій є дух життя, під небесами; усе, що є на землі, позбудеться життя.
Але з тобою Я укладу завіт Мій, і ввійдеш у ковчег ти, і сини твої, і дружина твоя, і дружини синів твоїх з тобою.
Введи також у ковчег [з усякої худоби, і з усіх плазунів, і] з усіх тварин, і від усякої плоті по парі, щоб вони залишилися з тобою живими; чоловічої статі і жіночої нехай вони будуть.
З [усіх] птахів за родом їх, і з [усієї] худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, з усіх по парі ввійдуть до тебе, щоб залишилися живими [з тобою, чоловічої статі і жіночої].
Ти ж візьми собі всякої їжі, яку споживають, і збери до себе; і буде вона для тебе і для них споживою.
І зробив Ной усе: як повелів йому [Господь] Бог, так він і зробив.

Приповісті: Притч. 8:1-21.

Чи не премудрість взиває? і чи не розум підносить голос свій?
Вона стає на підвищених місцях, при шляху, на роздоріжжях;
вона взиває біля воріт при вході в місто, біля входу в двері:
«до вас, люди, взиваю я, і до синів людських голос мій!
Навчіться, нерозумні, розсудливости, і дурні — розуму.
Слухайте, тому що я буду говорити важливе, і слова вуст моїх — правда;
бо істину промовить язик мій, і нечестя — мерзота для вуст моїх;
усі слова вуст моїх справедливі; немає у них підступу і лукавства;
усі вони ясні для розумного і справедливі для тих, що здобули знання.
Прийміть учення моє, а не срібло; краще знання, ніж добірне золото;
тому що мудрість краща за перли, і ніщо з бажаного не зрівняється з нею.
Я, премудрість, живу з розумом і шукаю розсудливого знання.
Страх Господній — ненавидіти зло; гордість і зарозумілість і злу путь і підступні вуста я ненавиджу.
У мене рада і правда; я розум, у мене сила.
Мною царі царюють і володарі узаконюють правду;
мною керуються начальники і вельможі й усі судді землі.
Тих, хто любить мене, я люблю, і ті, що шукають мене, знайдуть мене;
багатство і слава у мене, скарб, що не гине, і правда;
плоди мої кращі за золото, і золото найчистіше, і користи від мене більше, ніж від добірного срібла.
Я ходжу шляхом правди, стежками правосуддя,
щоб доставити тим, хто любить мене, істотне благо, і скарбниці їхні я наповнюю. [Коли я звіщу те, що буває щодня, то не забуду перелічити те, що від віку.]