Щоденні читання Святого Письма

На 6-му часі: Іс. 13:2-13.

Ісаї:
Підніміть знамено на відкритій горі, піднесіть голос; махніть їм рукою, щоб ішли у ворота володарів.
Я дав повеління обраним Моїм і закликав для звершення гніву Мого сильних Моїх, які торжествують у величі Моїй.
Великий шум на горах, ніби від багатолюдного народу, бунтівний шум царств і народів, які зібралися разом: Господь Саваоф оглядає бойове військо.
Ідуть з далекої країни, від краю неба, Господь і знаряддя гніву Його, щоб скрушити усю землю.
Ридайте, бо день Господа близький, іде як руйнівна сила від Всемогутнього.
Від того руки у всіх опустилися, і серце у кожної людини розтануло.
Жахнулися, судома і болі схопили їх; мучаться, як та, що народжує, зі здивуванням дивляться одне на одного, обличчя у них розгорілися.
Ось, приходить день Господа лютий, з гнівом і палаючою люттю, щоб зробити землю пустелею і знищити з неї грішників її.
Зірки небесні і світила не дають від себе світла; сонце меркне при сході своєму, і місяць не сяє світлом своїм.
Я покараю світ за зло, і нечестивих — за беззаконня їхні, і покладу кінець зарозумілости гордих, і принижу пихатість гнобителів;
зроблю те, що люди будуть дорожчі за чисте золото, і мужі — дорожчі за золото офирське.
Для цього потрясу небо, і земля зрушиться з місця свого у люті Господа Саваофа, у день палаючого гніву Його.

На вечірні:
Буття: Бут. 8:4-21.

І зупинився ковчег у сьомому місяці, у сімнадцятий день місяця, на горах Араратських.
Вода постійно спадала до десятого місяця; у перший день десятого місяця показалися верхівки гір.
Після сорока днів Ной відчинив зроблене ним вікно ковчега
і випустив ворона, [щоб бачити, чи спала вода з землі,] який, вилетівши, відлітав і прилітав, доки не осушилася земля від води.
Потім випустив від себе голуба, щоб побачити, чи зійшла вода з лиця землі,
але голуб не знайшов місця спокою для ніг своїх і повернувся до нього в ковчег, тому що вода була ще на поверхні всієї землі; і він простягнув руку свою, і взяв його, і прийняв до себе в ковчег.
І почекав ще сім днів інших і знову випустив голуба з ковчега.
Голуб повернувся до нього у вечірній час, і ось, свіжий оливковий листок у дзьобі в нього, і Ной дізнався, що вода зійшла з землі.
Він почекав ще сім днів інших і [знову] випустив голуба; і він уже не повернувся до нього.
Шістсот першого року [життя Ноя] до першого [дня] першого місяця припинилася вода на землі; і відкрив Ной покрівлю ковчега і подивився, і ось, обсохла поверхня землі.
Й у другому місяці, до двадцять сьомого дня місяця, земля висохла.
І сказав [Господь] Бог Ною:
вийди з ковчега ти і дружина твоя, і сини твої, і дружини синів твоїх з тобою;
виведи із собою всіх тварин, що з тобою, від усякої плоті, з птахів, і худоби, і всіх плазунів, що плазують по землі: нехай розійдуться вони по землі, й нехай плодяться і розмножуються на землі.
І вийшов Ной і сини його, і дружина його, і дружини синів його з ним;
усі звірі, й [уся худоба, й] усі плазуни, й усі птахи, все, що рухається по землі, за родами своїми, вийшли з ковчега.
І влаштував Ной жертовник Господу; і взяв із усякої худоби чистої і з усіх птахів чистих і приніс у всепалення на жертовнику.
І відчув Господь приємні пахощі, і сказав Господь [Бог] у серці Своєму: не буду більше проклинати землю за людину, тому що помисли серця людського — зло від юности його; і не буду більше знищувати усе живе, як Я зробив:

Приповісті: Притч. 10:31-11:12.

Вуста праведника виточують мудрість, а язик зловредний відсічеться.
Вуста праведного знають благоприємне, а вуста нечестивих — розбещене.
Невірні терези — мерзота перед Господом, але правильна вага угодна Йому.
Прийде гордість, прийде і посоромлення; але зі смиренними — мудрість. [Праведник, помираючи, залишає жаль; але несподівана і радісна буває погибель нечестивих.]
Непорочність прямодушних буде керувати ними, а лукавство підступних погубить їх.
Не допоможе багатство у день гніву, правда ж урятує від смерти.
Правда непорочного рівняє путь його, а нечестивий упаде від нечестя свого.
Правда прямодушних спасе їх, а беззаконники будуть уловлені беззаконням своїм.
Зі смертю чоловіка нечестивого зникає надія, і чекання беззаконних гине.
Праведник спасається від біди, а замість нього потрапляє у неї нечестивий.
Устами лицемір губить ближнього свого, а праведники прозорливістю спасаються.
При благоденстві праведників веселиться місто, і при погибелі нечестивих буває торжество.
Благословенням праведних звеличується місто, а вустами нечестивих руйнується.
Бідний на розум висловлює презирство до ближнього свого; але розумна людина мовчить.