Щоденні читання Святого Письма

На 6-му часі: Іс. 28:14-22.

Ісаї:
Отже, слухайте слово Господнє, хульники, правителі народу цього, який у Єрусалимі.
Тому що ви говорите: «ми уклали союз зі смертю і з пеклом зробили договір: коли всевражаючий бич буде проходити, він не дійде до нас, — тому що неправду зробили ми притулком для себе, і обманом прикриємо себе».
Тому так говорить Господь Бог: ось, Я покладаю в основу на Сионі камінь, — камінь випробуваний, наріжний, дорогоцінний, міцно утверджений: віруючий у нього не посоромиться.
І поставлю суд мірилом і правду терезами; і градом знищиться притулок неправди, і води потоп­лять місце приховування.
І союз ваш зі смертю зруйнується, і договір ваш із пеклом не встоїть. Коли піде всевражаючий бич, ви будете потоптані.
Як тільки він піде, схопить вас; ходити ж буде щоранку, день і ніч, і одна чутка про нього буде вселяти жах.
Занадто коротка буде постіль, щоб простягнутися; занадто вузькою і ковдра, щоб загор­нутися у неї.
Бо повстане Господь, як на горі Перацимі; розгнівається, як на долині Гаваонській, щоб зробити діло Своє, надзвичайне діло, і звершити дію Свою, дивну Свою дію.
Отже, не кощунствуйте, щоб кайдани ваші не стали міцнішими; бо я чув від Господа, Бога Саваофа, що знищення визначене для усієї зем­лі.

На вечірні:
Буття: Бут. 10:32-11:9.

Ось племена синів Ноєвих, за родоводом їх, у народах їх. Від них пішли народи на землі після потопу.
На всій землі була одна мова й один говір.
Рухаючись зі сходу, вони знайшли в землі Сеннаар рівнину й оселилися там.
І сказали одне одному: наробимо цегли і випалимо вогнем. І стала у них цегла замість каменю, а земляна смола замість вапна.
І сказали вони: збудуємо собі місто і вежу, висотою до небес, і зробимо собі ім’я, перш ніж розсіємося по лицю всієї землі.
І зійшов Господь подивитися місто і вежу, що будували сини людські.
І сказав Господь: ось, один народ, і одна у всіх мова; і ось що почали вони робити, і не відстануть вони від того, що задумали робити;
зійдемо ж і змішаємо там мову їхню, так щоб один не розумів мови іншого.
І розсіяв їх Господь звідти по всій землі; і вони перестали будувати місто [і вежу].
Тому дано йому ім’я: Вавилон, бо там змішав Господь мову всієї землі, і звідти розсіяв їх Господь по всій землі.

Приповісті: Притч. 13:20-14:6.

Бажання, яке сповнилося, — приємне для душі; але тяжко для глупих ухилятися від зла.
Той, хто спілкується з мудрими, стане мудрішим, а хто дружить з нерозумними, розбеститься.
Грішників переслідує зло, а праведникам відплачується добром.
Добрий залишає спадщину й онукам, а багатство грішника зберігається для праведного.
Багато хліба буває і на ниві бідних; але дехто гине від безладдя.
Хто шкодує різки своєї, той ненавидить сина; а хто любить, той з дитинства карає його.
Праведник їсть до ситости, а утроба беззаконних терпить нестачу.
Мудра дружина влаштує дім свій, а нерозумна зруйнує його своїми руками.
Хто йде прямим шляхом, боїться Господа; а чиї шляхи криві, той нехтує Його.
У вустах нерозумного — бич гордости; вуста ж мудрих охороняють їх.
Де немає волів, там ясла порожні; а багато прибутку від сили волів.
Вірний свідок не обманює, а свідок неправдивий наговорить багато неправди.
Розпусний шукає мудрости, і не знаходить; а для розумного знання легке.