Щоденні читання Святого Письма

На 6-му часі: Іс. 37:33-38:6.

Ісаї:
Тому так говорить Господь про царя Асси­рійського: «не увійде він у це місто і не кине туди стріли́, і не приступить до нього зі щитом, і не насипле проти нього валу.
Тією ж дорогою, якою прийшов, повернеться, а у місто це не ввійде, — говорить Господь.
Я буду охороняти місто це, щоб спасти його заради Себе і заради Давида, раба Мого».
І вийшов ангел Господній і вразив у стані ассирійському сто вісімдесят п’ять ти­сяч чоловік. І встали вранці, і ось, усі тіла мертві.
І відступив, і пішов, і повернувся Сеннахирим, цар Ассирійський, і жив у Ниневії.
І коли він поклонявся у домі Нисроха, бога свого, Адрамелех і Шарецер, сини його, убили його мечем, а самі втекли у землю Араратську. І став царем Асардан, син його, замість нього.
У ті дні Єзекія занедужав смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав йому: так говорить Господь: зроби заповіт для дому твого, бо ти помреш, не видужаєш.
Тоді Єзекія відвернувся лицем до стіни і молився Господу, говорячи:
«о, Господи! пом’яни, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим Тобі серцем і робив угодне в очах Твоїх». І заплакав Єзекія сильно.
І було слово Господнє до Ісаї, і сказано:
піди і скажи Єзекії: так говорить Господь, Бог Давида, батька­ твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я додам до днів твоїх п’ятнадцять років,
і від руки царя Ассирійського спасу тебе і місто це і захищу місто це.

На вечірні:
Буття: Бут. 13:12-18.

Аврам став жити в землі Ханаанській; а Лот став жити у містах околиці і розкинув намети до Содома.
Жителі ж содомські були злі і гріш­ні перед Господом.
І сказав Господь Авраму, після того як Лот відокремився від нього: зведи очі твої з місця, на якому ти тепер, подивися на північ і на південь, і на схід і на захід;
бо всю землю, що ти бачиш, Я дам тобі і нащадкам твоїм навіки,
і зроблю нащадків твоїх, як пісок земний; якщо хто може порахувати пісок зем­ний, то і нащадки твої полічені будуть;
встань, пройди по землі цій у довжину й у ширину її, бо Я дам її тобі [і нащадкам твоїм назавжди].
І зняв Аврам намет, і пішов, і оселився біля діброви Мамре, що в Хевроні; і зробив там жертовник Господу.

Приповісті: Притч. 14:27-15:4.

Страх Господній — джерело життя, що віддаляє від сітей смерти.
У численності народу — велич царя, а при малолюдстві народу біда володареві.
У терплячої людини багато розуму, а дратівливий виявляє глупоту.
Лагідне серце — життя для тіла, а заздрість — гниль для кісток.
Хто пригноблює бідного, той хулить Творця його; хто ж шанує Його, той благодіє нужденному.
За зло своє нечестивий буде відкинутий, а праведний і при смерті своїй має надію.
Мудрість спочиває у серці розумного, і серед дурнів дає знати про себе.
Праведність підносить народ, а беззаконня — нечестя народів.
Благовоління царя — до раба розумного, а гнів його — проти того, хто ганьбить його.
[Гнів губить і розумних.] Лагідна відповідь відвертає гнів, а образливе слово збуджує лють.
Язик мудрих сповіщає добрі знання, а вуста нерозумних вивергають дурість.
На всякому місці очі Господні: вони бачать злих і добрих.
Лагідний язик — древо життя, але неприборканий — печаль духу.