Щоденні читання Святого Письма

На 6-му часі: Іс. 41:4-14.

Ісаї:
Хто зробив і звершив це? Той, Хто від початку викликає пологи; Я — Господь перший, і в останніх — Я той самий.
Побачили острови і жахнулися, краї землі затріпотіли. Вони зблизилися і зійшлися;
кожен допомагає своєму товаришеві і говорить своєму бра­тові: «кріпися!»
Коваль підбадьорює плавильника, той, який розгладжує листи молотом, — того, хто кує на ковадлі, говорячи про спайку: «гарна»; і зміцнює цвяхами, щоб було твердо.
А ти, Ізраїль, раб Мій, Яків, якого Я обрав, сíм’я Авраама, друга Мого, —
ти, якого Я взяв від країв землі і покликав від кінців її, і сказав тобі: «ти Мій раб, Я обрав тебе і не відкину тебе»:
не бійся, бо Я з тобою; не знічуйся, бо Я Бог твій; Я зміцню тебе, і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.
Ось, у соромі й посоромленні залишаться всі, роздратовані проти тебе; будуть як ніщо і загинуть ті, що сперечаються з тобою.
Будеш шукати їх, і не знайдеш їх, які ворогують проти тебе; ті, що борються з тобою, будуть як ніщо, зовсім ніщо;
бо Я Господь, Бог твій; тримаю тебе за праву руку твою, говорю тобі: «не бійся, Я допомагаю тобі».
Не бійся, черв’як Яків, малолюдний Ізраїль, — Я допомагаю тобі, говорить Господь і Відкупитель твій, Святий Ізраїлів.

На вечірні:
Буття: Бут. 17:1-9.

Аврам був дев’яноста дев’яти років, і Господь явився Ав­рамові і сказав йому: Я Бог всемогут­ній; ходи переді Мною і будь непороч­ним;
і поставлю завіт Мій між Мною і тобою, і дуже, дуже розмножу тебе.
І упав Аврам на лице своє. Бог продовжував говорити з ним і сказав:
Я — ось завіт Мій з тобою: ти будеш отцем безлічі народів,
і не будеш ти більше називатися Аврамом, але буде тобі ім’я: Авраам, тому що я зроблю тебе отцем безлічі народів;
і дуже, дуже розмножу тебе, і народжу від тебе народи, і царі вийдуть від тебе;
і поставлю завіт Мій між Мною і тобою і між нащадками твоїми після тебе в роди їх, завіт вічний в тому, що Я буду Богом твоїм і нащадків твоїх після тебе;
і дам тобі і нащадкам твоїм після тебе землю, по якій ти мандруєш, усю землю Ханаанську, у володіння вічне; і буду їм Богом.
І сказав Бог Авра­амові: ти ж збережи завіт Мій, ти і нащадки твої після тебе в роди їх.

Приповісті: Притч. 15:20-16:9.

Мудрий син радує батька, а нерозумна людина зневажає матір свою.
Глупота — радість для недоумкуватого, а людина розумна йде прямою дорогою.
Без ради розпочаті діла зруйнуються, а з великою кількістю радників вони відбудуться.
Радість людині у відповіді вуст її, і як добре слово вчасне!
Путь життя мудрого вгору, щоб ухилитися від пекла внизу.
Дім гордовитих розорить Господь, а межу вдови укріпить.
Мерзота перед Господом — думки злих, слова ж непорочних угодні Йому.
Корисливий розладнає дім свій, а той, хто ненавидить подарунки, буде жити.
Серце праведного обмірковує відповідь, а вуста нечестивих вивергають зло. [Приємні перед Господом путі праведних; через них і вороги стають друзями.]
Далекий Господь від нечестивих, а молитву праведників чує.
Світлий погляд радує серце, добра звістка зміцнює кістки.
Вухо, уважне до вчення життя, перебуває між мудрими.
Хто відкидає наставляння, той не дбає про свою душу; а хто слухає викривання, той набуває розуму.
Страх Господній навчає мудрости, і славі передує смирення.
Людині належать припущення серця, але від Господа відповідь язика.
Усі путі людини чисті в її очах, але Господь зважує душі.
Віддай Господу справи твої, і наміри твої звершаться.
Усе зробив Господь заради Себе; і навіть нечестивого тримає на день біди.
Мерзота перед Господом усякий гордовитий серцем; можна ручитися, що він не залишиться непокараним. [Початок доброго шляху — чинити правду; це угодніше перед Богом, ніж приносити жертви. Хто шукає Господа, знайде знання з правдою; істинно ті, що шукають Його, знайдуть мир.]
Милосердям і правдою очищається гріх, і страх Господній відводить від зла.
Коли Господу вгодні путі людини, Він і ворогів її примиряє з нею.
Краще небагато з правдою, ніж безліч прибутків з неправдою.
Серце людини обмірковує свій шлях, але Господь керує ходом її.