Щоденні читання Святого Письма

На 6-му часі: Іс. 45:11-17.

Ісаї:
Так говорить Господь, Святий Ізраїля і Творець його: ви запитуєте Мене про майбутнє синів Моїх і хочете Мені вказувати у ділі рук Моїх?
Я створив землю і створив на ній людину; Я — Мої руки розпростерли небеса, і всьому воїнству їх дав закон Я.
Я воздвиг його в правді й вирівняю усі путі його. Він побудує місто Моє і відпустить полонених Моїх, не за викуп і не за дари, — говорить Господь Саваоф.
Так говорить Господь: труди єгиптян і торгівля ефіоплян, і савейці, люди рослі, до тебе перейдуть і будуть твоїми; вони підуть за тобою, у кайданах прийдуть і впадуть перед тобою, і будуть благати тебе, говорячи: у тебе тільки Бог, і немає іншого Бога.
Істинно Ти Бог потаємний, Бог Ізраїлів, Спаситель.
Усі вони будуть посоромлені й осоромлені; разом з ними із соромом пі­дуть і всі, що роблять ідолів.
Ізраїль же буде спасенний спасінням вічним у Господі; ви не будете посоромлені й осоромлені довіку.

На вечірні:
Буття: Бут. 22:1-18.

І було, після цих подій Бог спо­­­кушав Авраама і сказав йо­му: Аврааме! Він сказав: ось я.
Бог сказав: візьми сина твого, єдиного твого, якого ти любиш, Ісаака; і піди в землю Моріа і там принеси його у всепалення на одній з гір, про яку Я скажу тобі.
Авраам устав рано-вран­ці, осідлав осла свого, взяв з собою двох слуг своїх та Ісаака, сина свого; наколов дров для всепалення і, вставши, пішов на місце, про яке сказав йому Бог.
На третій день Авраам звів очі свої, і побачив те місце здалеку.
І сказав Авраам слугам своїм: ви залиштеся тут з ослом, а я і син підемо туди і поклонимося, і повернемося до вас.
І взяв Авраам­ дрова для всепалення, і поклав на Ісаака, сина свого; взяв у руки вогонь і ніж, і пішли обоє разом.
І по­чав Ісаак говорити Аврааму, батькові своєму, і сказав: батьку мій! Він відповів: ось я, сину мій. Він сказав: ось вогонь і дрова, де ж агнець для всепалення?
Авраам сказав: Бог угледить Собі агнця для всепалення, сину мій. І йшли далі обоє разом.
І пройшли на місце, про яке сказав йому Бог; і влаштував там Авраам жертовник, розклав дрова і, зв’язавши сина свого Ісаака, поклав його на жертовник поверх дров.
І простяг Авраам руку свою і взяв ніж, щоб заколоти сина свого.
Але ангел Господній воззвав до нього з неба і сказав: Аврааме! Аврааме! Він сказав: ось я.
Ангел сказав: не здіймай руки твоєї на отрока і не роби з ним нічого, тому що тепер Я знаю, що боїшся ти Бога і не пожалів сина твого, єдиного твого, для Мене.
І підвів Авраам очі свої і побачив: і ось, позаду баран, що заплутався у гущавині рогами своїми. Авраам пішов, узяв барана і приніс його у всепалення замість [Ісаака], сина свого.
І нарік Авраам ім’я місцю тому: Єгова-іре*. Тому і нині говориться: на горі Єгови угледиться.
І вдруге воззвав до Авраама ангел Господній з неба
і сказав: Собою клянуся, говорить Господь, що, оскільки ти зробив це діло, і не пожалів сина твого, єдиного твого, [для Мене,]
то Я благословляючи благословлю тебе і примножуючи примножу сíм’я твоє, як зірки небес­ні і як пісок на березі моря; й оволо­діє сíм’я твоє містами ворогів своїх;
і благословляться у сіме­ні твоєму всі народи землі за те, що ти послухався голосу Мого.

Приповісті: Притч. 17:17-18:5.

Друг любить повсякчас і, як брат, з’явиться під час нещастя.
Чоловік бідний на розум дає руку і ручається за ближнього свого.
Хто любить сварки, той любить гріх, і хто високо піднімає ворота свої, той шукає падіння.
Підступне серце не знайде добра, і лукавий язик потрапить у біду.
Породив хто дурня, — собі на лихо, і батько нерозумного не порадіє.
Веселе серце доброчинне, як лікування, а сумовитий дух сушить кістки.
Нечестивий бере подарунок з пазухи, щоб викривити путі правосуддя.
Мудрість — перед лицем розумного, а очі дурня — на краю землі.
Нерозумний син — досада батькові своєму і засмучення для матері своєї.
Недобре й звинувачувати правого, і бити вельмож за правду.
Розумний стриманий у словах своїх, і розсудливий холоднокровний.
І нерозумний, коли мовчить, може здатися мудрим, і хто закриває вуста свої — розсудливим.
Примхи шукає норовистий, повстає проти всього розумного.
Дурень не любить знання, а тільки б виявити свій розум.
З приходом нечестивого приходить і презирство, а з неславою — ганьба.
Слова вуст людських — глибокі води; джерело мудрости — струменевий потік.
Недобре бути небезстороннім до нечестивого, щоб звергнути праведного на суді.