Щоденні читання Святого Письма

О дного разу Ісус, повертаючись у місто, зголоднів; і, побачивши смоковницю одну при дорозі, підійшов до неї і нічого не знайшов на ній, крім самого листя, і говорить їй: «Нехай не буде надалі від тебе плоду повік». І засохла відразу смоковниця. І побачивши це, учні здивувались, кажучи: «Як це раптом засохла смоковниця?» Ісус же сказав їм у відповідь: «Амінь кажу вам: якщо будете мати віру і не сумніватиметесь, то не тільки зробите те, що сталося зі смоковницею, але, якщо й горі цій скажете: “Піднімись і кинься в море”, — станеться; і все, чого попросите в молитві з вірою, отримаєте». І коли Він прийшов у храм і навчав, підійшли до Нього первосвященники і старійшини народу, кажучи: «Якою владою Ти це робиш? І хто Тобі дав владу цю?» Ісус же сказав їм у відповідь: «Запитаю і Я у вас дещо; коли про те скажете Мені, то й Я вам скажу, якою владою це роблю. Хрещення Іоанове звідки було: з неба чи від людей?» Вони ж міркували між собою, кажучи: «Якщо скажемо: “З неба”, то скаже нам: “Чому ж ви не повірили йому?” Якщо ж скажемо: “Від людей”, то боїмось народу, бо всі вважають Іоана за пророка». І, відповідаючи Ісусу, сказали: «Не знаємо». Сказав їм і Він: «І Я не скажу вам, якою владою це роблю. Як вам здається? Один чоловік мав двох синів; і, підійшовши до першого, сказав: “Сину! Піди сьогодні працюй у винограднику моєму”. Той же сказав у відповідь: “Не хочу”; а згодом, передумавши, пішов. І, підійшовши до другого, сказав те саме. Він же, відповідаючи, сказав: “Я піду, пане”, — і не пішов. Хто з цих двох виконав волю батька?» Кажуть Йому: «Перший». Говорить їм Ісус: «Амінь кажу вам, що митарі й блудниці поперед вас ідуть у Царство Боже, бо прийшов до вас Іоан дорогою праведності, і ви не повірили йому, митарі ж і блудниці повірили йому; ви ж, побачивши це, не передумали потім, щоби повірити йому. Іншу притчу вислухайте. Був собі один чоловік господар, котрий посадив виноградник і обніс його огорожею, викопав у ньому давильню, збудував башту й віддав його виноградарям, і відбув на чужину. Коли ж наблизився час плодів, він послав слуг своїх до виноградарів узяти плоди свої. І виноградарі, схопивши слуг його, одного побили, другого вбили, а іншого каменували. Знову послав він інших слуг, більше, ніж перше; і з ними зробили так само. Нарешті ж послав він до них сина свого, кажучи: “Посоромляться сина мого”. Але виноградарі, побачивши сина, сказали між собою: “Це спадкоємець; ходімо уб’ємо його і заволодіємо спадщиною його”. І, схопивши його, вивели геть із виноградника й убили. Отже, коли прийде господар виноградника, що він зробить виноградарям тим?» Говорять Йому: «Лютих люто погубить їх, а виноградник дасть іншим виноградарям, які віддаватимуть йому плоди в свою пору». Говорить їм Ісус: «Невже ви ніколи не читали в Писаннях: “Камінь, який відкинули будівничі, той став наріжним? Від Господа сталося це і дивне воно в очах наших”? Тому кажу вам, що відніметься від вас Царство Боже і дасться народові, який буде приносити плоди його». Матфея 24:3-35, зач. 98 О дного разу, коли сидів Ісус на горі Оливній, підійшли до Нього учні на самоті, кажучи: «Скажи нам, коли це буде? І яке знамення Твого пришестя і кінця цього світу?» Ісус сказав їм у відповідь: «Дивіться, щоб хто не обманув вас, бо багато хто прийде під іменем Моїм, кажучи: “Я Христос”, і багатьох обмануть. Ви почуєте битви й чутки про війни. Глядіть, не жахайтеся, бо належить усьому тому бути, але це ще не кінець. Бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями; усе ж це — початок страждань. Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас, і будуть ненавидіти вас усі народи за ім’я Моє. І тоді багато хто буде спокушений, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного. І багато лжепророків постануть і багатьох облестять; і через примноження беззаконня в багатьох охолоне любов; хто ж витерпить до кінця, той буде спасений. І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світу, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець. Отже, коли побачите мерзоту запустіння, про яку сказав Даниїл пророк, яка стоїть на святому місці (хто читає, нехай розуміє), тоді, хто буде в Іудеї, нехай біжить у гори; і хто на покрівлі, той нехай не сходить взяти що-небудь із дому свого; і хто на полі, той нехай не вертається назад узяти одежу свою. Горе ж вагітним і годуючим груддю в ті дні! Моліться ж, щоб не трапилась втеча ваша взимку або в суботу, бо тоді буде скорбота велика, якої не було від початку світу донині, і не буде. І якби не були скорочені дні ті, то не спаслась би ніяка плоть; але заради обраних будуть скорочені дні ті. Тоді, якщо хто вам скаже: “Ось, тут Христос”, або: “Он там”, — не вірте. Бо постануть лжехристи і лжепророки, і покажуть знамення великі й чудеса, щоб облестити, якщо можливо, і обраних. Ось, Я наперед сказав вам. Отже, якщо скажуть вам: “Ось, Він у пустині”, — не виходьте; “Ось, Він у потайних кімнатах”, — не вірте. Бо, як блискавка виходить зі сходу і видно буває аж до заходу, так буде й пришестя Сина Людського; бо, де буде труп, там зберуться орли. І враз, після скорботи тих днів, сонце буде притемнене, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть із неба, і сили небесні похитнуться; і тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі. І тоді битимуть себе в груди всі племена земні і побачать Сина Людського, грядущого на хмарах небесних із силою та славою великою. І пошле Ангелів Своїх із рогом гучноголосим; і зберуть обраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їх. Від смоковниці ж навчіться прикладу: коли гілка її стає вже м’якою та пускає листя, то знаєте, що близько жнива; так само й ви: коли побачите все це, знайте, що близько, при дверях. Амінь кажу вам: не промине покоління це, як усе це буде; небо і земля проминуть, слова ж Мої не проминуть».