Щоденні читання Святого Письма

О дного разу народ, який був з Ісусом, коли Він покликав Лазаря з гробниці і воскресив його з мертвих, свідчив про це. Тому і зустрів Його народ, бо почув, що Він зробив це знамення. Фарисеї ж сказали між собою: «Чи бачите, що не вдієте нічого? Ось, весь світ за Ним пішов!» Були ж деякі греки серед тих, що прийшли поклонитися на свято. Вони підійшли до Филипа, який був із Віфсаїди Галілейської, і просили його, кажучи: «Пане, ми хочемо Ісуса побачити». Приходить Филип і говорить Андрієві, і потім Андрій і Филип говорять про те Ісусові. Ісус же відповів їм, кажучи: «Прийшов час прославитися Синові Людському. Амінь, амінь кажу вам: якщо зерно пшеничне, упавши на землю, не помре, то зостанеться одне, а якщо помре, то багатий плід принесе. Хто любить душу свою, той погубить її, а хто ненавидить душу свою у світі цьому, той для життя вічного збереже її. Якщо Мені хто служить, нехай за Мною йде; і де Я, там і слуга Мій буде. І якщо хто Мені служить, того вшанує Отець. Нині душа Моя стривожена; і що Мені сказати? “Отче, спаси Мене від цієї години!”? Але для цього прийшов Я, на цю годину. Отче, прослав Своє ім’я!» Тоді прийшов голос із неба: «І прославив, і ще прославлю». Тоді народ, який стояв і почув те, говорив, що це був грім; а інші казали: «Ангел Йому говорив». Відповів Ісус і сказав: «Не для Мене цей голос був, а для вас. Нині суд світові цьому; нині князя світу цього викинуто буде геть. І якщо Я буду піднесений від землі, то всіх притягну до Себе». Це ж говорив Він, даючи зрозуміти, якою смертю Він мав померти. Відповів Йому народ: «Ми чули із Закону, що Христос перебуває повік; як же Ти говориш: “Належить піднестися Синові Людському”? Хто є Цей Син Людський?» Тоді сказав їм Ісус: «Ще короткий час Світло є з вами. Ходіть, поки Світло маєте, щоб темрява вас не огорнула; а той, що ходить у темряві, не знає, куди йде. Доки Світло маєте, віруйте у Світло, щоби синами Світла стати». Це сказав Ісус і, відійшовши, скрився від них. Стільки знамень зробив Він перед ними; і вони не вірували в Нього, щоб сповнилося слово пророка Ісайї, яке він сказав: «Господи, хто повірив тому, що ми чули? І рука Господня кому відкрилася?» І не могли вони вірувати, бо як ще сказав Ісайя: «Засліпили свої очі, скам’янили своє серце, щоб не бачити очима, й не розуміти серцем, і не навернутись, щоб Я зцілив їх». Це сказав Ісайя, коли побачив славу Його і сказав про Нього. Проте і з начальників багато хто увірував у Нього; але через фарисеїв не признавалися, щоб не відлучили їх від синагоги, бо полюбили більше славу людську, ніж славу Божу. Ісус же викликнув і сказав: «Хто вірує в Мене, не в Мене вірує, а в Того, Хто послав Мене. І хто бачить Мене — бачить Того, Хто послав Мене. Я, — Світло, — у світ прийшов, щоби кожен, хто вірує в Мене, не залишився у темряві. І коли хто почує Мої слова й не повірить, Я не суджу його, бо Я прийшов не для того, щоб судити світ, але щоби спасти світ. Хто від Мене відмовляється і не приймає слів Моїх — має собі суддю: слово, яке Я сказав, воно судитиме його в останній день. Бо Я не від Себе сказав, але Отець, Який послав Мене, Він Мені заповідь дав, що казати і про що сповістити. І знаю, що заповідь Його є життя вічне. Отже, про що сповіщаю Я — як сказав Мені Отець, так сповіщаю». Матфея 26:6-16, зач. 108 О дного разу, коли Ісус був у Віфанії, в домі Симона прокаженого, підійшла до Нього жінка з алавастром мира дорогоцінного й возливала Йому на голову, коли Він возлежав. Побачивши ж це, учні Його обурилися, кажучи: «Навіщо таке марнотратство? Бо можна було б це миро продати за велику ціну й роздати вбогим». Дізнавшись же, Ісус сказав їм: «Навіщо бентежите жінку? Бо вона діло добре зробила для Мене. Бо вбогих завжди маєте з собою, а Мене не завжди маєте. Бо, виливши миро це на тіло Моє, вона приготувала Мене до погребіння. Амінь кажу вам: де б не було проповідане Євангеліє це по всьому світу, сказано буде і про те, що зробила вона, в пам’ять її». Тоді один із дванадцятьох, званий Іуда Іскаріот, пішовши до первосвященників, сказав: «Що хочете мені дати, і я вам видам Його?» Вони ж дали йому тридцять срібників; і відтоді він шукав нагоди, щоби видати Його.