Уті дні руками апостолів здійснювалося в народі багато знамень і чудес; і всі однодушно перебували в притворі Соломона. Зі сторонніх же ніхто не наважувався пристати до них, а народ величав їх. А тих, хто вірили Господу, долучалося все більше, багато чоловіків і жінок, так що недужих виносили на вулиці та клали на постелях і ліжках, щоб хоч тінь Петра, який проходив, осінила кого з них. До Єрусалима також сходилося багато народу з навколишніх міст, приносячи немічних та одержимих нечистими духами, і всі зцілялися. І первосвященник з усіма, хто, як і він, належали до течії садукеїв, підвелись і сповнилися заздрощів, і наклали руки свої на апостолів і вкинули їх до громадської в'язниці. Ангел же Господній уночі відчинив двері в'язниці та, вивівши їх, сказав: «Ідіть і, ставши в храмі, говоріть народу всі слова цього нового життя».
КОМЕНТАРдо Апостола
