Уті дні Варнава та Савл, виконавши доручення в Єрусалимі, повернулися до Антіо́хії, взявши з собою Іоана, прозваного Марком.
В Антіо́хії, у тамтешній церкві були деякі пророки та вчителі: Варнава і Симеон, якого називали Нíґер, і Лýкій із Кірéни, і Манаḯн, що виховувався з Іродом тетрархом, і Савл. Коли вони служили Господу й постували, Дух Святий сказав: «Відділіть Мені Варнаву та Савла для діла, на яке Я покликав їх». Тоді вони після посту й молитви поклали на них руки і відпустили.
Вони, послані Духом Святим, прийшли до Селéвкії, а звідти відпливли до Кіпру. І, прийшовши до Саламíна, проповідували слово Боже в синагогах іудейських; мали ж вони слугою Іоана. І пройшовши весь острів до Пафа, знайшли вони одного чаклуна, лжепророка, іудея, на ім'я Бар-Єшý, який був із проконсулом Сергієм Пáвлом, чоловіком розумним. Він, покликавши Варнаву й Савла, побажав почути слово Боже. А Елíма чаклун (бо так перекладається ім'я його) противився їм, намагаючись відвернути проконсула від віри. Але Савл, він же й Павло, сповнившись Духа Святого і глянувши на нього, сказав: «О сповнений всякого лукавства і всякого лиходійства, сину дияволів, ворог усякої правди! Чи перестанеш ти викривляти прямі путі Господні? І нині ось, рука Господня вразить тебе: ти будеш сліпий і якийсь час не побачиш сонця!» І зараз же огорнула його темрява й пітьма, і він, тиняючись, шукав поводирів. Тоді проконсул, побачивши, що сталося, увірував, дивуючись вченню Господа
КОМЕНТАРдо Апостола
