Браття, кажу за розсудом людським: навіть затвердженого людиною заповіту ніхто не скасовує і нічого не додає до нього. Обітниці були дані Авраамові і нащадку його. Не сказано: «і нащадкам », ніби про багатьох, а як про одного: «і нащадкові твоєму», Який є Христос. Ось що скажу: завіт, укладений Богом, не може бути через чотириста тридцять років скасований Законом; обітниця, яку Він дав, непорушна. Бо якби за Законом була спадщина, то не за обітницею. Але Авраамові Бог дарував спадщину саме за обітницею. Для чого ж тоді Закон? Його було додано пізніше через злочини, аж доки не прийде обіцяний Нащадок, і причому Ангели вручили його посереднику. Але там, де діє один, не буває посередника, а Бог один.
Отже, хіба Закон суперечить обітницям Божим? Зовсім ні! Бо коли б даний Закон міг животворити, тоді й праведниками ставали б через виконання Закону; але Писання визначило, що все підкорилося гріху, але по вірі в Ісуса Христа обітниця дається тим, хто вірує.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Говорячи про Закон, апостол Павло розглядає його в контексті всієї історії Божого Завіту з людиною. Адже ця історія почалася ще з Авраама — задовго до дарування Закону Мойсеєві. А своєї повноти вона досягає у Христі.
Сам Павло називає Закон «вихователем до Христа». У давнину вихователь супроводжував дитину, допомагаючи їй безпечно дійти до місця навчання. Так само і Закон мав навчити людину розрізняти добро і зло, берегти її від гріха та привести до зустрічі з Христом.
Тому Закон ніколи не був самоціллю. Він указував шлях, але сам не був джерелом життя. Джерелом є Бог. Заповіді можуть показати напрямок, викрити гріх, навчити праведності, але повноту життя людина отримує лише у спілкуванні з Богом, Який відкрив Себе нам у Христі.
Проблема виникає тоді, коли дороговказ стає важливішим за мету дороги. Можна настільки зосередитися на правилах, приписах і зовнішній правильності, що забути, заради чого вони існують.
Закон веде до Христа, але не повинен затуляти Христа. Мета духовного життя — не бездоганне виконання правил саме по собі, а зустріч із Богом і життя з Ним у Його Царстві.
