Браття, слово про хрест для загиблих є безумством, а для нас, що спасаємось, — силою Божою. Бо написано: «Погублю мудрість мудреців і розум розумних відкину». Де мудрець? Де книжник? Де допитливий віку цього? Чи не обернув Бог мудрість світу цього на безумство? Бо коли світ своєю мудрістю не пізнав Бога в премудрості Божій, то угодно було Богові безумством проповіді спасти віруючих. Бо й іудеї вимагають чудес, і елліни шукають мудрості; а ми проповідуємо Христа розіп’ятого, що для іудеїв спокуса, а для еллінів безумство, для самих же покликаних, іудеїв і еллінів, — Христа, Божу Силу і Божу Премудрість.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Людська природа суперечлива, і одна з головних причин цього — слабкість нашої волі. Бог дав людині свободу, але після гріхопадіння ця свобода виявилася пораненою. Ми часто добре розуміємо, що є правильним, але не завжди маємо сили так жити.
Тому навіть важливі духовні рішення нерідко супроводжуються внутрішніми застереженнями: ми говоримо Богові «так», але поруч майже завжди залишається якесь «але». Людина не може цілковито покладатися на власні сили, бо її бажання, пристрасті й страхи часто виявляються сильнішими за добрий намір.
У Христі відкривається інший спосіб життя. Його воля повністю звернена до Отця, тому Його відповідь Богові завжди є безумовним «так». Саме до такої цілісності покликаний і християнин.
Чим глибше людина входить у життя Божого Царства, тим більше її воля звільняється від влади гріха і стає здатною відповідати Богові без внутрішнього роздвоєння. Духовне життя — це шлях від наших численних «так, але…» до простого і довірливого «так» Богові.
