Щоденні читання Святого Письма

Сказав Господь таку притчу: «Один чоловік, від’їжджаючи, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє. І одному дав п’ять талантів, другому ж два, іншому ж один, кожному по силі його; і поїхав. Одразу ж той, хто отримав п’ять талантів, пішов і вклав їх у діло, і здобув інші п’ять талантів; так само й той, хто отримав два, здобув і він інші два; а той, хто отримав один, пішовши, закопав його в землю і заховав срібло господаря свого. Коли ж минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає від них звіту. І, підійшовши, той, хто отримав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів, кажучи: “Господарю, п’ять талантів ти дав мені; ось інші п’ять талантів я здобув на них”. Сказав йому господар його: “Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого”. Підійшов же й той, хто отримав два таланти, і сказав: “Господарю, два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти я здобув на них”. Сказав йому господар його: “Гаразд, рабе добрий і вірний! У малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого”. Підійшов же й той, хто отримав один талант, і сказав: “Господарю, я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипа́в; і, побоявшись, пішов і заховав талант твій у землі; ось тобі твоє”. Господар же його сказав йому в відповідь: “Лукавий рабе й лінивий! Ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав; отже слід було тобі віддати срібло моє лихварям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком. Отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів, бо кожному, хто має, дасться й примножиться, а в того, хто не має, відніметься й те, що має, а негідного раба вкиньте в тьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів”». Сказавши це, проголосив: «Хто має вуха слухати, нехай слухає!».