Браття, не будьте дітьми розумом: на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні. В Законі написано: «Іншими мовами й іншими устами говоритиму народу цьому; та й тоді не послухають Мене, — говорить Господь». Отже, мови є знаменням не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих. Коли вся церква зійдеться разом і всі почнуть говорити мовами, і увійдуть до вас прості люди чи невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь? А коли всі пророкують, і увійде невіруюча або проста людина, то її всі викривають і всі судять, і таким чином таємниці серця її виявляються, і вона, упавши долілиць, поклониться Богу кажучи: «Воістину з вами Бог!»
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Слова Христа про те, що до Божого Царства треба входити, уподібнившись дітям, іноді розуміють неправильно. Бути як дитина — не означає відмовитися від розуму, відповідальності чи здатності самостійно мислити.
Апостол Павло прямо застерігає від духовної незрілості. Християнин має вміти думати по-дорослому, робити свідомий вибір і відповідати за власне життя, а не перекладати цю відповідальність на інших.
Дитячість потрібна в іншому — у ставленні до зла. Розум не повинен ставати помічником гріха, виправдовувати його чи вигадувати способи чинити зло більш витончено.
Є ще одна риса, якої варто вчитися у дітей: зло не повинно ставати для нас головною картиною світу. Дитина може бачити біль і несправедливість, але не обов’язково робить висновок, що все навколо безнадійне.
Християнська зрілість тому поєднує дві речі: дорослий розум і дитячу незлобивість. Бачити зло тверезо, але не дозволяти йому визначати наш погляд на світ.
ЄВАНГЕЛІЄпро духовний запас міцності
Матфея 25:1-13
Сказав Господь таку притчу: «Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові. П’ять же з них були розсудливі, а п’ять нерозумні. Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою олії. Розсудливі ж взяли олію в посудинах своїх разом зі світильниками своїми.
А оскільки жених забарився, то всі задрімали й поснули. Опівночі ж почувся крик: “Ось, жених іде, виходьте назустріч йому”. Тоді встали всі діви ті та й підправили світильники свої. Нерозумні ж розсудливим сказали: “Дайте нам від олії вашої, бо світильники наші гаснуть”.
Відповіли ж розсудливі, кажучи: “Як би не трапилось нестачі й у нас, і в вас, підіть краще до продавців, та й купіть собі”. Коли ж вони пішли купувати, прийшов жених, і ті, які були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері замкнули; опісля ж приходять інші діви, кажучи: “Пане, пане, відчини нам”.
Він же сказав у відповідь: “Амінь кажу вам: не знаю вас”. Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський приходить».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Сенс притчі про десять дів виражений у словах Христа: «Пильнуйте». Але задрімали всі десять. Отже, справа не лише в тому, щоб ніколи не втомлюватися і постійно перебувати в духовному напруженні.
У кожного бувають періоди слабкості, розсіяності чи внутрішнього виснаження. Не кожен може весь час «горіти духом». Саме тому, окрім світильника віри, потрібен певний духовний запас — те, що допоможе не втратити світло, коли стане важко.
Цей запас не складається з особливих здібностей чи надзвичайної сили. Усе це — Божі дари. Але є те, за що відповідаємо ми самі: вірність, чесність перед Богом і собою, бажання залишатися з Ним навіть тоді, коли немає натхнення чи духовної радості.
Пильність — це не життя без утоми, а готовність знову підвестися, поправити світильник і продовжити шлях.
Саме така вірність допомагає людині не втратити Христа навіть у періоди духовної темряви.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Браття, не будьте дітьми розумом: на зле будьте як діти, а розумом будьте повнолітні. В Законі написано: «Іншими мовами й іншими устами говоритиму народу цьому; та й тоді не послухають Мене, — говорить Господь». Отже, мови є знаменням не для віруючих, а для невіруючих; пророцтво ж не для невіруючих, а для віруючих. Коли вся церква зійдеться разом і всі почнуть говорити мовами, і увійдуть до вас прості люди чи невіруючі, то чи не скажуть, що ви біснуєтесь? А коли всі пророкують, і увійде невіруюча або проста людина, то її всі викривають і всі судять, і таким чином таємниці серця її виявляються, і вона, упавши долілиць, поклониться Богу кажучи: «Воістину з вами Бог!»
КОМЕНТАРдо Апостола
Слова Христа про те, що до Божого Царства треба входити, уподібнившись дітям, іноді розуміють неправильно. Бути як дитина — не означає відмовитися від розуму, відповідальності чи здатності самостійно мислити.
Апостол Павло прямо застерігає від духовної незрілості. Християнин має вміти думати по-дорослому, робити свідомий вибір і відповідати за власне життя, а не перекладати цю відповідальність на інших.
Дитячість потрібна в іншому — у ставленні до зла. Розум не повинен ставати помічником гріха, виправдовувати його чи вигадувати способи чинити зло більш витончено.
Є ще одна риса, якої варто вчитися у дітей: зло не повинно ставати для нас головною картиною світу. Дитина може бачити біль і несправедливість, але не обов’язково робить висновок, що все навколо безнадійне.
Християнська зрілість тому поєднує дві речі: дорослий розум і дитячу незлобивість. Бачити зло тверезо, але не дозволяти йому визначати наш погляд на світ.
Сказав Господь таку притчу: «Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч женихові. П’ять же з них були розсудливі, а п’ять нерозумні. Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою олії. Розсудливі ж взяли олію в посудинах своїх разом зі світильниками своїми.
А оскільки жених забарився, то всі задрімали й поснули. Опівночі ж почувся крик: “Ось, жених іде, виходьте назустріч йому”. Тоді встали всі діви ті та й підправили світильники свої. Нерозумні ж розсудливим сказали: “Дайте нам від олії вашої, бо світильники наші гаснуть”.
Відповіли ж розсудливі, кажучи: “Як би не трапилось нестачі й у нас, і в вас, підіть краще до продавців, та й купіть собі”. Коли ж вони пішли купувати, прийшов жених, і ті, які були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері замкнули; опісля ж приходять інші діви, кажучи: “Пане, пане, відчини нам”.
Він же сказав у відповідь: “Амінь кажу вам: не знаю вас”. Тож пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський приходить».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Сенс притчі про десять дів виражений у словах Христа: «Пильнуйте». Але задрімали всі десять. Отже, справа не лише в тому, щоб ніколи не втомлюватися і постійно перебувати в духовному напруженні.
У кожного бувають періоди слабкості, розсіяності чи внутрішнього виснаження. Не кожен може весь час «горіти духом». Саме тому, окрім світильника віри, потрібен певний духовний запас — те, що допоможе не втратити світло, коли стане важко.
Цей запас не складається з особливих здібностей чи надзвичайної сили. Усе це — Божі дари. Але є те, за що відповідаємо ми самі: вірність, чесність перед Богом і собою, бажання залишатися з Ним навіть тоді, коли немає натхнення чи духовної радості.
Пильність — це не життя без утоми, а готовність знову підвестися, поправити світильник і продовжити шлях.
Саме така вірність допомагає людині не втратити Христа навіть у періоди духовної темряви.
