Уті дні, коли апостолів відпустили, вони прийшли до своїх і сповістили про все, що сказали до них первосвященники та старійшини. Ті ж, вислухавши, однодушно піднесли голос до Бога й сказали: «Владико, Ти є Бог, Який створив небо, землю, море та все, що в них; Який устами отця нашого Давида, раба Твого, сказав Духом Святим: “Чого заметушились племена, й народи задумали марне? Повстали царі земні, та князі зібралися разом проти Господа і проти Христа Його”. Бо справді зібрались у місті цьому на Святого Служителя Твого Ісуса, Якого Ти помазав, Ірод і Понтій Пілат із язичниками та племенами Ізраїля, щоби зробити все, чому бути визначила наперед рука Твоя і рада Твоя. І нині, Господи, споглянь на погрози їхні, і дай рабам Твоїм сміливо промовляти слово Твоє, коли Ти простягатимеш руку Твою на те, щоби зцілення, знамення й чудеса творилися іменем Святого Служителя Твого Ісуса». І коли вони молилися, захиталося місце, де вони були зібрані, і сповнилися всі Духа Святого, і промовляли слово Боже сміливо.
КОМЕНТАРдо Апостола
