Браття, відкинувши неправду, говоріть істину кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному. «Гнівайтеся, та не грішіть»; нехай сонце не заходить у гніві вашому; і не давайте місця дияволу. Хто крав — більше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками користь, щоби було з чого подавати тому, хто потребує. Ніяке гниле слово нехай не виходить із уст ваших, а тільки добре, для необхідного збудування, щоби воно давало благодать тим, що слухають; і не ображайте Святого Духа Божого, Яким покладено на вас печать у день відкуплення. Усяке роздратування, лють, гнів, крик і лихослів’я з усякою злобою нехай будуть відкинуті від вас; а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Чи завжди ми говоримо одне одному правду? Теоретично всі знаємо, що брехати погано. Але на практиці часто щось приховуємо, прикрашаємо або подаємо так, щоб виглядати кращими.
Чому? Найчастіше через страх. Ми боїмося, що інші побачать наші слабкості, дізнаються про нас те, що ми хотіли б приховати. Тому неправда стає своєрідним захистом, маскою, за якою можна сховатися.
Не менш важко почути правду про себе. Нам приємніше, коли нас хвалять, навіть якщо ця похвала не зовсім відповідає дійсності. А іноді ми боїмося говорити правду ближньому, виправдовуючи це бажанням не завдати йому болю.
Але страх породжує неправду, а неправда руйнує довіру й роз’єднує людей. Апостол Павло нагадує: ми — члени одного Тіла. Тому стосунки між християнами не можуть будуватися на обмані.
Правда не означає жорстокості. Її потрібно говорити з любов’ю, повагою і відповідальністю. Саме така правда не руйнує, а зцілює стосунки й допомагає нам ставати ближчими один до одного.
