Браття, Бог призначив нас не на гнів, а на одержання спасіння через Господа нашого Ісуса Христа, Який помер заради нас, щоби ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом із Ним. Тому втішайте один одного і наставляйте один одного, як ви й робите. Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, і предстоятелів ваших у Господі, і тих, що навчають вас, і шанувати їх з великою любов’ю за діло їхнє. Будьте в мирі між собою. Вірний Той, Хто кличе вас, Який і здійснить. Браття, моліться і за нас. Вітайте всіх братів святим цілуванням. Заклинаю вас Господом прочитати це послання всім святим браттям. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь!
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло нагадує: Бог покликав нас не до загибелі, а до спасіння через Ісуса Христа, Який помер за нас, щоб ми жили разом із Ним.
Саме ця надія повинна визначати наше теперішнє життя. Очікування Христа — не привід для страху чи бездіяльності. Павло закликає підтримувати одне одного, зміцнювати слабких, бути терпеливими, берегти мир у громаді й шанувати тих, хто трудиться заради неї.
Далі апостол молиться, щоб «Сам Бог миру освятив нас у всій повноті». Християнська святість охоплює всю людину. Не може бути так, щоб одна частина нашого життя належала Богові, а інша залишалася поза Євангелієм.
Освячення — це шлях. Бог починає в нас Свою справу, а ми покликані відповідати Йому вірою, послухом і щоденною працею над собою. І головною підставою нашої надії залишається не власна бездоганність, а Божа вірність: «Вірний Той, Хто вас кличе, — Він і звершить це».
Наприкінці Павло залишає громаді дуже прості основи християнського життя: моліться одне за одного, живіть у братній любові, слухайте Боже слово і перебувайте в благодаті.
Християнство починається благодаттю, благодаттю підтримується і до благодаті веде.
ЄВАНГЕЛІЄпро вірність Христові
Луки 12:2-12
Сказав Господь: «Немає нічого прихованого, що не буде відкрите, і таємного, що не пізнається. Тому те, що ви в пітьмі сказали, буде почуто у світлі; і те, що ви промовили на вухо в кімнатах, буде проголошене на покрівлях.
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтесь тих, що вбивають тіло і після цього більше нічого не можуть зробити; але вкажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто, по вбивстві, має владу вкинути в геєну; так, кажу вам, Того бійтеся. Чи не п’ять горобців продаються за два ассарія? І жоден із них не забутий перед Богом. А у вас і волосся на голові все пораховане. Отже, не бійтесь; ви дорожчі за багатьох горобців.
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає його перед Ангелами Божими; а хто відцурається Мене перед людьми, відцураються й від нього перед Ангелами Божими. І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, відпуститься йому, а хто на Святого Духа скаже хулу, тому не відпуститься.
Коли ж приведуть вас у синагоги, й до начальства, й до влади, не турбуйтесь, як або що відповісти, чи що сказати, бо Святий Дух навчить вас у той час, що треба сказати».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Христос закликає учнів не боятися відкрито визнавати свою віру навіть тоді, коли це може мати тяжкі наслідки.
Нам легко подумати, що ці слова стосуються лише епох переслідувань. Але Євангеліє завжди звернене і до нас. Питання не тільки в тому, чи готові ми постраждати за віру, а й у тому, чи здатні залишитися на боці Христа, коли Його слово суперечить суспільній думці, звичному середовищу або нашому власному спокою.
Таке свідчення не повинно перетворюватися на гордість чи самопроголошене пророче викриття інших. Християнська мужність завжди має поєднуватися зі смиренням.
Слова про хулу на Святого Духа також нагадують про серйозність духовного вибору. Йдеться не про випадкову фразу чи помилку, а про свідоме й наполегливе відкинення Божої дії, коли людина бачить світло, але вперто називає його темрявою.
Тому християнське свідчення вимагає двох речей: мужності не зректися Христа і смирення не ставити себе вище за інших.
Саме про таку віру варто молитися — тверду в істині й водночас лагідну в серці.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Браття, Бог призначив нас не на гнів, а на одержання спасіння через Господа нашого Ісуса Христа, Який помер заради нас, щоби ми, чи пильнуємо, чи спимо, жили разом із Ним. Тому втішайте один одного і наставляйте один одного, як ви й робите. Просимо ж вас, браття, поважати тих, що трудяться у вас, і предстоятелів ваших у Господі, і тих, що навчають вас, і шанувати їх з великою любов’ю за діло їхнє. Будьте в мирі між собою. Вірний Той, Хто кличе вас, Який і здійснить. Браття, моліться і за нас. Вітайте всіх братів святим цілуванням. Заклинаю вас Господом прочитати це послання всім святим браттям. Благодать Господа нашого Ісуса Христа з вами. Амінь!
КОМЕНТАРдо Апостола
Апостол Павло нагадує: Бог покликав нас не до загибелі, а до спасіння через Ісуса Христа, Який помер за нас, щоб ми жили разом із Ним.
Саме ця надія повинна визначати наше теперішнє життя. Очікування Христа — не привід для страху чи бездіяльності. Павло закликає підтримувати одне одного, зміцнювати слабких, бути терпеливими, берегти мир у громаді й шанувати тих, хто трудиться заради неї.
Далі апостол молиться, щоб «Сам Бог миру освятив нас у всій повноті». Християнська святість охоплює всю людину. Не може бути так, щоб одна частина нашого життя належала Богові, а інша залишалася поза Євангелієм.
Освячення — це шлях. Бог починає в нас Свою справу, а ми покликані відповідати Йому вірою, послухом і щоденною працею над собою. І головною підставою нашої надії залишається не власна бездоганність, а Божа вірність: «Вірний Той, Хто вас кличе, — Він і звершить це».
Наприкінці Павло залишає громаді дуже прості основи християнського життя: моліться одне за одного, живіть у братній любові, слухайте Боже слово і перебувайте в благодаті.
Християнство починається благодаттю, благодаттю підтримується і до благодаті веде.
ЄВАНГЕЛІЄпро вірність ХристовіЛуки 12:2-12
Сказав Господь: «Немає нічого прихованого, що не буде відкрите, і таємного, що не пізнається. Тому те, що ви в пітьмі сказали, буде почуто у світлі; і те, що ви промовили на вухо в кімнатах, буде проголошене на покрівлях.
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтесь тих, що вбивають тіло і після цього більше нічого не можуть зробити; але вкажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто, по вбивстві, має владу вкинути в геєну; так, кажу вам, Того бійтеся. Чи не п’ять горобців продаються за два ассарія? І жоден із них не забутий перед Богом. А у вас і волосся на голові все пораховане. Отже, не бійтесь; ви дорожчі за багатьох горобців.
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає його перед Ангелами Божими; а хто відцурається Мене перед людьми, відцураються й від нього перед Ангелами Божими. І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, відпуститься йому, а хто на Святого Духа скаже хулу, тому не відпуститься.
Коли ж приведуть вас у синагоги, й до начальства, й до влади, не турбуйтесь, як або що відповісти, чи що сказати, бо Святий Дух навчить вас у той час, що треба сказати».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Христос закликає учнів не боятися відкрито визнавати свою віру навіть тоді, коли це може мати тяжкі наслідки.
Нам легко подумати, що ці слова стосуються лише епох переслідувань. Але Євангеліє завжди звернене і до нас. Питання не тільки в тому, чи готові ми постраждати за віру, а й у тому, чи здатні залишитися на боці Христа, коли Його слово суперечить суспільній думці, звичному середовищу або нашому власному спокою.
Таке свідчення не повинно перетворюватися на гордість чи самопроголошене пророче викриття інших. Християнська мужність завжди має поєднуватися зі смиренням.
Слова про хулу на Святого Духа також нагадують про серйозність духовного вибору. Йдеться не про випадкову фразу чи помилку, а про свідоме й наполегливе відкинення Божої дії, коли людина бачить світло, але вперто називає його темрявою.
Тому християнське свідчення вимагає двох речей: мужності не зректися Христа і смирення не ставити себе вище за інших.
Саме про таку віру варто молитися — тверду в істині й водночас лагідну в серці.
