Браття, погляньте, хто ви, покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; але Бог обрав немудре світу, щоби посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоби посоромити сильне; і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоби скасувати значуще, — щоби ніяка плоть не хвалилася перед Богом.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Навіщо Бог обирає слабке й немудре, щоб, за словами апостола Павла, посоромити сильне й мудре? Не тому, що слабкість сама по собі краща за силу, а нерозумність — за мудрість. Проблема в іншому: людська сила і мудрість після гріхопадіння ніколи не бувають цілком надійними.
Людина здатна на добро, може бути розумною, талановитою і сильною. Але навіть до найкращих наших намірів легко домішуються гордість, самолюбство, прагнення визнання чи бажання нав'язати власну волю. Іноді ця домішка настільки непомітна, що сама людина переконана: вона служить Богові, хоча насправді дедалі більше служить собі.
Саме тому слабкість може несподівано стати перевагою. Вона позбавляє людину ілюзії самодостатності. Той, хто усвідомлює власну обмеженість, легше дозволяє діяти Богові, не намагаючись підмінити Його власною силою чи мудрістю.
Отже, Богові потрібна не наша слабкість як така. Йому потрібне серце, яке не заважає Його дії. Справжній Божий служитель не обов'язково має бути слабким чи нерозумним. Але його сила, розум і здібності повинні перестати бути для нього головною опорою.
ЄВАНГЕЛІЄпро прохання і справжнє бажання
Матфея 20:29-34
Одного разу, коли виходив Ісус з Єрихона, за Ним пішло багато народу. І ось, двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус проходить, закричали, кажучи: «Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!» Народ же примушував їх замовкнути; але вони ще голосніше кричали, кажучи: «Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!»
І, зупинившись, Ісус підізвав їх і сказав: «Що хочете, щоб Я зробив вам?»
Вони говорять Йому: «Господи, щоби відкрились наші очі». І, змилосердившись, Ісус доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли їхні очі, і вони пішли за Ним.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?В історії зцілення єрихонських сліпців особливо привертає увагу запитання Христа: «Чого хочете, щоб Я зробив вам?» Здавалося б, відповідь очевидна. Ісус напевно знав, чого прагнули ці люди. Навіщо ж тоді запитувати?
Можливо, тому, що для зустрічі з Богом недостатньо просто мати потребу. Людина повинна сама усвідомити її і сказати Богові, чого вона насправді хоче. Христос не нав'язує навіть зцілення, а очікує вільної та свідомої відповіді.
Ці двоє відрізнялися від багатьох інших зцілених. Отримавши зір, вони не просто повернулися до свого попереднього життя, а пішли за Христом. Отже, їхнє прагнення було глибшим за бажання позбутися фізичної недуги. Зцілення стало для них початком нового життя.
Запитання Христа допомогло їм самим усвідомити, чого вони шукають. Спочатку вони просять прозріння, але отриманий зір відкриває перед ними значно більше — можливість побачити Того, за Ким варто йти.
Так буває і з нами. Ми приходимо до Бога зі своїми конкретними проханнями, але за ними може приховуватися значно глибша потреба — потреба в Ньому Самому. Тому Христове запитання «Чого ти хочеш?» звернене і до кожного з нас.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Субота, 22 серпня 2026
Святці: Мчч. Агафоника, Зотика, Феопрепія ( Боголіпа), Акиндина, Северіана та інших Апостол: 1 Кор. 1:26-29 · Євангеліє: Матфея 20:29-34 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро силу людську і силу Божу1 Кор. 1:26-29
Браття, погляньте, хто ви, покликані: небагато серед вас мудрих за плоттю, небагато сильних, небагато благородних; але Бог обрав немудре світу, щоби посоромити мудрих, і немічне світу обрав Бог, щоби посоромити сильне; і незнатне світу і принижене, і нічого не значуще обрав Бог, щоби скасувати значуще, — щоби ніяка плоть не хвалилася перед Богом.
КОМЕНТАРдо Апостола
Навіщо Бог обирає слабке й немудре, щоб, за словами апостола Павла, посоромити сильне й мудре? Не тому, що слабкість сама по собі краща за силу, а нерозумність — за мудрість. Проблема в іншому: людська сила і мудрість після гріхопадіння ніколи не бувають цілком надійними.
Людина здатна на добро, може бути розумною, талановитою і сильною. Але навіть до найкращих наших намірів легко домішуються гордість, самолюбство, прагнення визнання чи бажання нав'язати власну волю. Іноді ця домішка настільки непомітна, що сама людина переконана: вона служить Богові, хоча насправді дедалі більше служить собі.
Саме тому слабкість може несподівано стати перевагою. Вона позбавляє людину ілюзії самодостатності. Той, хто усвідомлює власну обмеженість, легше дозволяє діяти Богові, не намагаючись підмінити Його власною силою чи мудрістю.
Отже, Богові потрібна не наша слабкість як така. Йому потрібне серце, яке не заважає Його дії. Справжній Божий служитель не обов'язково має бути слабким чи нерозумним. Але його сила, розум і здібності повинні перестати бути для нього головною опорою.
ЄВАНГЕЛІЄпро прохання і справжнє бажанняМатфея 20:29-34
Одного разу, коли виходив Ісус з Єрихона, за Ним пішло багато народу. І ось, двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що Ісус проходить, закричали, кажучи: «Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!» Народ же примушував їх замовкнути; але вони ще голосніше кричали, кажучи: «Помилуй нас, Господи, Сину Давидів!»
І, зупинившись, Ісус підізвав їх і сказав: «Що хочете, щоб Я зробив вам?»
Вони говорять Йому: «Господи, щоби відкрились наші очі». І, змилосердившись, Ісус доторкнувся до їхніх очей; і в ту ж мить прозріли їхні очі, і вони пішли за Ним.
КОМЕНТАРдо Євангелія
В історії зцілення єрихонських сліпців особливо привертає увагу запитання Христа: «Чого хочете, щоб Я зробив вам?» Здавалося б, відповідь очевидна. Ісус напевно знав, чого прагнули ці люди. Навіщо ж тоді запитувати?
Можливо, тому, що для зустрічі з Богом недостатньо просто мати потребу. Людина повинна сама усвідомити її і сказати Богові, чого вона насправді хоче. Христос не нав'язує навіть зцілення, а очікує вільної та свідомої відповіді.
Ці двоє відрізнялися від багатьох інших зцілених. Отримавши зір, вони не просто повернулися до свого попереднього життя, а пішли за Христом. Отже, їхнє прагнення було глибшим за бажання позбутися фізичної недуги. Зцілення стало для них початком нового життя.
Запитання Христа допомогло їм самим усвідомити, чого вони шукають. Спочатку вони просять прозріння, але отриманий зір відкриває перед ними значно більше — можливість побачити Того, за Ким варто йти.
Так буває і з нами. Ми приходимо до Бога зі своїми конкретними проханнями, але за ними може приховуватися значно глибша потреба — потреба в Ньому Самому. Тому Христове запитання «Чого ти хочеш?» звернене і до кожного з нас.
