«Світильник для моїх ніг — Твоє слово, світло на моїх стежках» (Пс 118,105)
СЬОГОДНІ
СВЯТЦІ · ПАМ’ЯТІ ДНЯ
Усікновення глави пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана. Поминання загиблих захисників України
Апостол: 1 Кор. 2:6-9, Євангеліє: Матфея 22:15-22
✦
ПІСТГаряча їжа без олії
СЛОВО БОЖЕ НА СЬОГОДНІ
Біблійні читання
АПОСТОЛпро шлях, якого не розуміє світ
1 Кор. 2:6-9
Браття, мудрість ми проповідуємо між довершеними, але мудрість не віку цього і не скороминущих володарів віку цього; а проповідуємо Премудрість Божу, таємну, приховану, яку Бог раніше віків призначив для слави нашої, якої ніхто з князів віку цього не пізнав; бо якби пізнали, то не розіп’яли би Господа слави. Але, як написано: «Не бачило око, і вухо не чуло, і на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його».
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Слова апостола Павла про «мудрість між довершеними» іноді ставали підставою для уявлень про якесь таємне вчення, доступне лише обраним. Проте апостол говорить зовсім не про езотеричне знання.
У біблійній традиції мудрість — це передусім уміння правильно жити й діяти: будувати стосунки з людьми, пізнавати Божу волю та йти шляхом праведності. Тому для Павла справжня мудрість нерозривно пов’язана з Христом. Саме в Ньому апостол бачить досконале втілення життя за волею Божою.
Для занепалого світу така мудрість справді здається безумством. Світ цінує силу, успіх, владу й уміння відстоювати своє. Христос відкриває інший шлях — смирення, самовіддачі та цілковитої довіри Отцеві. З людського погляду Хрест виглядає поразкою, але для християнина саме через Хрест відкриваються перемога і Воскресіння.
Зрозуміти це можна не завдяки володінню якимось таємним знанням. Потрібно самому почати жити життям Царства. Саме таких людей Павло називає «досконалими»: не тих, кому відкриті приховані таємниці, а тих, хто вчиться дивитися на життя не за законами цього світу, а у світлі Христа.
Справжня християнська мудрість — не таємне знання для обраних, а життя з Христом і слідування Його шляхом. Те, що світові здається безумством і поразкою, у Царстві стає дорогою до життя.
ЄВАНГЕЛІЄпро межі земної влади
Матфея 22:15-22
Одного разу фарисеї зібрали раду проти Ісуса, як би впіймати Його на слові. І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: «Учителю, ми знаємо, що Ти істинний і путі Божої істинно навчаєш, і ні на кого не зважаєш, бо не дивишся на особу людини; отже, скажи нам: як Тобі здається? Чи можна платити подать кесареві, чи ні?»
Ісус же, побачивши їхнє лукавство, сказав: «Чого спокушаєте Мене, лицеміри? Покажіть Мені монету, якою платиться подать». Вони ж принесли Йому динарій. І говорить їм: «Чиє це зображення й напис?» Кажуть Йому: «Кесаря». Тоді говорить їм: «Отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже Богові». І почувши це, вони здивувались і, залишивши Його, відійшли.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Тривалий і хитромудрий вступ погано приховує лукавство фарисеїв, які ставлять Христові провокаційне запитання. Тому Його слова про їхнє лицемірство цілком закономірні. Відповідаючи, Ісус просить показати монету із зображенням кесаря, а потім промовляє відомі слова: «Віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові».
Ця відповідь значно глибша за питання про сплату податку. Христос не закликає до боротьби з державною владою. Він визнає реальність земного суспільства та обов’язки людини перед ним. Але водночас проводить чітку межу: держава не є Богом і не може претендувати на те, що належить лише Богові.
У цих словах можна побачити один із принципів взаємин Церкви і держави. Вони можуть співпрацювати там, де йдеться про благо людини й суспільства, але не повинні підміняти одна одну. Держава не має ставати предметом поклоніння, а Церква — перетворюватися на інструмент державної влади.
Фарисеї дивуються відповіді Христа. Можливо, не лише тому, що їхня пастка не спрацювала. Христос змушує їх побачити значно важливіше питання: якщо монета несе на собі образ кесаря і тому може бути віддана кесареві, то людина, яка несе в собі образ Божий, належить передусім Богові.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Субота, 29 серпня 2026
Святці: Усікновення глави пророка, Предтечі та Хрестителя Господнього Іоана. Поминання загиблих захисників України Апостол: 1 Кор. 2:6-9 · Євангеліє: Матфея 22:15-22 Піст: Гаряча їжа без олії
АПОСТОЛпро шлях, якого не розуміє світ1 Кор. 2:6-9
Браття, мудрість ми проповідуємо між довершеними, але мудрість не віку цього і не скороминущих володарів віку цього; а проповідуємо Премудрість Божу, таємну, приховану, яку Бог раніше віків призначив для слави нашої, якої ніхто з князів віку цього не пізнав; бо якби пізнали, то не розіп’яли би Господа слави. Але, як написано: «Не бачило око, і вухо не чуло, і на серце людини не приходило те, що Бог приготував тим, хто любить Його».
КОМЕНТАРдо Апостола
Слова апостола Павла про «мудрість між довершеними» іноді ставали підставою для уявлень про якесь таємне вчення, доступне лише обраним. Проте апостол говорить зовсім не про езотеричне знання.
У біблійній традиції мудрість — це передусім уміння правильно жити й діяти: будувати стосунки з людьми, пізнавати Божу волю та йти шляхом праведності. Тому для Павла справжня мудрість нерозривно пов’язана з Христом. Саме в Ньому апостол бачить досконале втілення життя за волею Божою.
Для занепалого світу така мудрість справді здається безумством. Світ цінує силу, успіх, владу й уміння відстоювати своє. Христос відкриває інший шлях — смирення, самовіддачі та цілковитої довіри Отцеві. З людського погляду Хрест виглядає поразкою, але для християнина саме через Хрест відкриваються перемога і Воскресіння.
Зрозуміти це можна не завдяки володінню якимось таємним знанням. Потрібно самому почати жити життям Царства. Саме таких людей Павло називає «досконалими»: не тих, кому відкриті приховані таємниці, а тих, хто вчиться дивитися на життя не за законами цього світу, а у світлі Христа.
Справжня християнська мудрість — не таємне знання для обраних, а життя з Христом і слідування Його шляхом. Те, що світові здається безумством і поразкою, у Царстві стає дорогою до життя.
ЄВАНГЕЛІЄпро межі земної владиМатфея 22:15-22
Одного разу фарисеї зібрали раду проти Ісуса, як би впіймати Його на слові. І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: «Учителю, ми знаємо, що Ти істинний і путі Божої істинно навчаєш, і ні на кого не зважаєш, бо не дивишся на особу людини; отже, скажи нам: як Тобі здається? Чи можна платити подать кесареві, чи ні?»
Ісус же, побачивши їхнє лукавство, сказав: «Чого спокушаєте Мене, лицеміри? Покажіть Мені монету, якою платиться подать». Вони ж принесли Йому динарій. І говорить їм: «Чиє це зображення й напис?» Кажуть Йому: «Кесаря». Тоді говорить їм: «Отже, віддавайте кесареве кесареві, а Боже Богові». І почувши це, вони здивувались і, залишивши Його, відійшли.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Тривалий і хитромудрий вступ погано приховує лукавство фарисеїв, які ставлять Христові провокаційне запитання. Тому Його слова про їхнє лицемірство цілком закономірні. Відповідаючи, Ісус просить показати монету із зображенням кесаря, а потім промовляє відомі слова: «Віддавайте кесареве кесареві, а Боже — Богові».
Ця відповідь значно глибша за питання про сплату податку. Христос не закликає до боротьби з державною владою. Він визнає реальність земного суспільства та обов’язки людини перед ним. Але водночас проводить чітку межу: держава не є Богом і не може претендувати на те, що належить лише Богові.
У цих словах можна побачити один із принципів взаємин Церкви і держави. Вони можуть співпрацювати там, де йдеться про благо людини й суспільства, але не повинні підміняти одна одну. Держава не має ставати предметом поклоніння, а Церква — перетворюватися на інструмент державної влади.
Фарисеї дивуються відповіді Христа. Можливо, не лише тому, що їхня пастка не спрацювала. Христос змушує їх побачити значно важливіше питання: якщо монета несе на собі образ кесаря і тому може бути віддана кесареві, то людина, яка несе в собі образ Божий, належить передусім Богові.
