Браття, бажаю аби ви знали, що те, що сталося зі мною, сприяло більшому успіху благовістя, бо моє ув’язнення за Христа стало відомим усьому преторію та всім іншим, і більшій частині братів у Господі успіх моєї проповіді в кайданах додав сміливості, і вони сповнилися відваги безстрашно звіщати слово Боже.
Втім, деякі проповідують Христа через заздрощі та суперництво, а інші — з доброї волі. Одні з любові до суперництва проповідують Христа нещиро, думаючи збільшити тягар кайданів моїх, а інші — з любові, знаючи, що я поставлений захищати благовістя. Але що ж? Як не проповідували би Христа, удавано чи щиро, я й тому радію і радітиму, бо знаю, що це послужить мені на спасіння через вашу молитву й допомогу Духа Ісуса Христа, при впевненості й надії моїй.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Що означає свідчити про Христа? Зазвичай нам здається, що робити це може лише людина, яка щиро вірить і живе за Євангелієм. Але апостол Павло говорить і про тих, хто проповідує Христа з нечистих мотивів — через суперництво, заздрість або бажання завдати йому прикрості.
Дивно, але Павло все одно радіє тому, що ім’я Христа звучить. Він розуміє: людські мотиви не можуть змінити Самого Христа і не здатні зменшити реальність Божого Царства.
Людина може почути про Євангеліє навіть від того, хто говорить про нього неправильно чи нещиро. Але остаточний вибір вона робить уже сама — не між чужими думками, а між прийняттям і відкиненням Христа.
Саме тому Павло не боїться недоброзичливої проповіді. Царство Боже не залежить від людської репутації, реклами чи схвалення. Воно відкривається тому, хто сам зустрічається з Христом і переживає досвід нового життя.
Наші слова про Бога насамперед показують, ким є ми самі. А Христос залишається Тим Самим — незалежно від того, хто і з якими намірами говорить про Нього.
