«Світильник для моїх ніг — Твоє слово, світло на моїх стежках» (Пс 118,105)
СЬОГОДНІ
СВЯТЦІ · ПАМ’ЯТІ ДНЯ
Прп. Пелагеї. Прп. Таїсії
Апостол: Флп. 1:20-27, Євангеліє: Луки 6:12-19
✦
ПІСТНемає посту
СЛОВО БОЖЕ НА СЬОГОДНІ
Біблійні читання
АПОСТОЛпро свободу від страху смерті
Флп. 1:20-27
Браття, я ні в чому не буду посоромлений, але з усією сміливістю і тепер, як і завжди, звеличуватиму Христа в тілі моїм, чи то життям, чи то смертю. Бо для мене життя — Христос, і смерть — надбання. Якщо ж життя в плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати, вабить мене те й друге: маю бажання померти й бути з Христом, бо це незрівнянно краще; а залишатися в плоті — потрібніше для вас. І я точно знаю, що залишуся й буду з усіма вами для вашого успіху й радості у вірі, щоби похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, коли знову прийду до вас. Тільки живіть достойно благовістя Христового.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло говорить про життя і смерть із дивовижною свободою. Особисто він прагне «відійти й бути з Христом», але готовий залишатися у світі, якщо це буде корисно для його братів і для служіння, яке доручив йому Господь.
Таке ставлення можливе тому, що з приходом Христа сама смерть набуває іншого значення. Вона вже не є остаточною втратою життя, а стає межею між різними етапами шляху людини з Богом.
Для Павла головне не те, скільки триватиме його земне життя, а кому воно належить. Він живе не лише заради себе, тому готовий прийняти і життя, і смерть відповідно до волі Христа.
У цьому відкривається християнська свобода від страху смерті. Вона не означає зневаги до життя. Навпаки, земне життя стає дорогоцінним, бо дає можливість служити, любити й приносити користь іншим.
Християнин покликаний так жити з Христом уже тепер, щоб і смерть не могла розлучити його з Ним.
ЄВАНГЕЛІЄпро силу слова Христового
Луки 6:12-19
Одного разу вийшов Ісус на гору помолитися і пробув усю ніч у молитві Божій. І коли настав день, покликав учнів Своїх і обрав із них дванадцятьох, котрих і апостолами назвав: Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова та Іоана, Филипа та Варфоломея, Матфея та Фому, Якова Алфеєвого та Симона, званого Зилотом, Іуду Якового та Іуду Іскаріота, який і став зрадником.
І, зійшовши з ними, став Він на місці рівному, й багато учнів Його і безліч народу з усієї Іудеї та Єрусалима, з узбережжя тірського і сидонського, що прийшли послухати Його та зцілитися від недуг своїх, також і ті, що страждали від духів нечистих; і зцілялися. І весь народ шукав, щоб доторкнутися до Нього, бо сила від Нього виходила і зціляла всіх.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?У Нагірній проповіді Христос говорить про справжнє життя, праведність і ті духовні основи, на яких має будуватися життя людини. І саме поруч із цими словами євангеліст зауважує: люди прагнули торкнутися Ісуса, бо від Нього виходила сила.
Це важливо: Божа істина має не лише зміст, а й силу. Слова Христа здатні змінювати людину саме тому, що вони відкривають правду про Бога, світ і наше власне життя.
Те, що говорить Господь, далеко не завжди збігається з нашим звичайним досвідом. Блаженство убогих, радість переслідуваних за правду, любов до ворогів — усе це важко зрозуміти, а ще важче здійснити.
Але слово Христа не є красивою теорією. У ньому людина може пережити дотик до іншого життя — життя Божого Царства.
Саме тому правда, чистота і щирість у наших стосунках стають не просто моральними чеснотами. Вони можуть стати місцем зустрічі з Живим Богом.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Четвер, 8 жовтня 2026
Святці: Прп. Пелагеї. Прп. Таїсії Апостол: Флп. 1:20-27 · Євангеліє: Луки 6:12-19 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро свободу від страху смертіФлп. 1:20-27
Браття, я ні в чому не буду посоромлений, але з усією сміливістю і тепер, як і завжди, звеличуватиму Христа в тілі моїм, чи то життям, чи то смертю. Бо для мене життя — Христос, і смерть — надбання. Якщо ж життя в плоті дає плід моєму ділу, то не знаю, що обрати, вабить мене те й друге: маю бажання померти й бути з Христом, бо це незрівнянно краще; а залишатися в плоті — потрібніше для вас. І я точно знаю, що залишуся й буду з усіма вами для вашого успіху й радості у вірі, щоби похвала ваша у Христі Ісусі примножилася через мене, коли знову прийду до вас. Тільки живіть достойно благовістя Христового.
КОМЕНТАРдо Апостола
Апостол Павло говорить про життя і смерть із дивовижною свободою. Особисто він прагне «відійти й бути з Христом», але готовий залишатися у світі, якщо це буде корисно для його братів і для служіння, яке доручив йому Господь.
Таке ставлення можливе тому, що з приходом Христа сама смерть набуває іншого значення. Вона вже не є остаточною втратою життя, а стає межею між різними етапами шляху людини з Богом.
Для Павла головне не те, скільки триватиме його земне життя, а кому воно належить. Він живе не лише заради себе, тому готовий прийняти і життя, і смерть відповідно до волі Христа.
У цьому відкривається християнська свобода від страху смерті. Вона не означає зневаги до життя. Навпаки, земне життя стає дорогоцінним, бо дає можливість служити, любити й приносити користь іншим.
Християнин покликаний так жити з Христом уже тепер, щоб і смерть не могла розлучити його з Ним.
ЄВАНГЕЛІЄпро силу слова ХристовогоЛуки 6:12-19
Одного разу вийшов Ісус на гору помолитися і пробув усю ніч у молитві Божій. І коли настав день, покликав учнів Своїх і обрав із них дванадцятьох, котрих і апостолами назвав: Симона, якого назвав Петром, і Андрія, брата його, Якова та Іоана, Филипа та Варфоломея, Матфея та Фому, Якова Алфеєвого та Симона, званого Зилотом, Іуду Якового та Іуду Іскаріота, який і став зрадником.
І, зійшовши з ними, став Він на місці рівному, й багато учнів Його і безліч народу з усієї Іудеї та Єрусалима, з узбережжя тірського і сидонського, що прийшли послухати Його та зцілитися від недуг своїх, також і ті, що страждали від духів нечистих; і зцілялися. І весь народ шукав, щоб доторкнутися до Нього, бо сила від Нього виходила і зціляла всіх.
КОМЕНТАРдо Євангелія
У Нагірній проповіді Христос говорить про справжнє життя, праведність і ті духовні основи, на яких має будуватися життя людини. І саме поруч із цими словами євангеліст зауважує: люди прагнули торкнутися Ісуса, бо від Нього виходила сила.
Це важливо: Божа істина має не лише зміст, а й силу. Слова Христа здатні змінювати людину саме тому, що вони відкривають правду про Бога, світ і наше власне життя.
Те, що говорить Господь, далеко не завжди збігається з нашим звичайним досвідом. Блаженство убогих, радість переслідуваних за правду, любов до ворогів — усе це важко зрозуміти, а ще важче здійснити.
Але слово Христа не є красивою теорією. У ньому людина може пережити дотик до іншого життя — життя Божого Царства.
Саме тому правда, чистота і щирість у наших стосунках стають не просто моральними чеснотами. Вони можуть стати місцем зустрічі з Живим Богом.
