Браття, ми не занепадаємо духом, з ласки Божої маючи таке служіння, але відреклися від того, що довелося би із соромом приховувати. Ми не хитруємо і не перекручуємо слово Боже, але, відкриваючи істину, ставимо себе перед Богом на суд совісті кожної людини. Якщо ж і під покривалом благовістя наше, то воно закрите для тих, що гинуть. Хто для цього світу бог, той і засліпив розум невірних, щоби для них не засяяло світло славного благовістя Христа, Який є образ Божий. Бо ми не себе проповідуємо, але Христа Ісуса, Господа, ми ж — раби ваші заради Ісуса; тому що Бог, Який звелів, щоб із темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоби просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Ісуса Христа.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло рішуче відкидає будь-яке особливе «таємне» знання чи приховане передання. Він не претендує навіть на якусь виняткову християнську систему тлумачення Писання. У євангельські часи в юдейському світі існувало чимало шкіл, присвячених вивченню Тори та Передання. Деякі з них вважали, що володіють особливим способом розуміння священних текстів, недоступним іншим.
Павло не прагне такої духовної чи інтелектуальної елітарності. Знання Божого слова має бути відкрите кожному, хто щиро бажає його пізнати й жити за ним. Водночас для апостола розуміння Писання нерозривно пов’язане з особистими стосунками з Христом. Тора для нього — шлях до Христа, шлях за Христом і життя у Христі.
Тому Павло не створює нової школи «для посвячених» і не пропонує прихованого вчення для обраних. Він відкрито звіщає те, що доступне кожному, хто готовий слухати й приймати.
Апостол не хоче бути засновником особливої духовної системи. Його головне покликання значно простіше й водночас величніше: бути свідком Христа. І цього йому достатньо.
