Браття, не всяка плоть однакова; але одна плоть у людей, інша у тварин, інша у риб, інша у птахів. Є тіла небесні, і є тіла земні; але одна слава у небесних, інша у земних. Одна слава у сонця, інша слава у місяця, інша слава у зірок; і зірка від зірки відрізняється славою. Так і воскресіння мертвих: сіється у тління, постає у нетлінні; сіється в безчесті, постає у славі; сіється в немочі, постає у силі; сіється тіло душевне, постає тіло духовне. Є тіло душевне, і є тіло духовне. Так і написано: «Став перший чоловік Адам душею живою», а останній Адам став духом життєдайним.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Говорячи про воскресіння мертвих, апостол Павло показує його не лише як майбутню подію, а як процес преображення, що вже розпочався з приходом Христа. Євангеліє від Матея згадує про воскреслих праведників, які після воскресіння Спасителя з’явилися в Єрусалимі.
Павло порівнює цей процес із посівом. Те, що сіється тепер, ще належить до нашого звичайного, смертного життя, але покликане преобразитися. Саме тому апостол говорить про тіло «душевне» і тіло «духовне»: не про відмову від тілесності, а про зміну самої якості людського буття.
Царство Боже вже діє у світі, хоча його повнота ще прихована. Людина, яка живе з Христом, уже тепер входить у цей процес оновлення. Вона залишається смертною і немічною, але її життя поступово стає причасним до майбутнього Царства.
Повнота цього преображення відкриється у воскресінні й поверненні Христа. Тоді те, що сьогодні приховано, стане явним: смерть не є кінцем людського життя, а Христос уже поклав початок новому творінню.
