Браття, Бог мені свідок, що в сердечній любові Ісуса Христа я тужу за всіма вами; і ось про що я молюся: нехай усе більше зростає ваша любов у пізнанні та всякій проникливості, щоби, досліджуючи те, що краще, ви виявилися чистими та бездоганними в день Христа, сповненими плодів праведності через Ісуса Христа, на славу та похвалу Божу.
Бажаю, браття, аби ви знали, що те, що сталося зі мною, сприяло більшому успіху благовістя, бо моє ув’язнення за Христа стало відомим усьому преторію та всім іншим, і більшій частині братів у Господі успіх моєї проповіді в кайданах додав сміливості, і вони сповнилися відваги безстрашно звіщати слово Боже.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Ми природно думаємо про смерть зі страхом, бо вона суперечить самій красі Божого творіння і нагадує про крихкість людського життя. Людина в усі часи намагалася знайти спосіб примиритися з нею.
Але апостол Павло говорить дивовижні слова: «Для мене життя — Христос, а смерть — надбання». Для християнина смерть уже не є лише кінцем. Христос Сам пройшов через неї на Хресті й воскрес, тому вона може стати зустріччю з Ним.
Водночас ці слова стосуються передусім ставлення людини до власної смерті. Вони не дають права легковажно ставитися до чужого болю чи втрати.
Особливо важливо й те, як Павло розуміє життя. Він живе не просто тому, що боїться смерті. Навпаки, він прагне бути з Христом, але залишається заради інших — щоб служити їм, підтримувати їхню віру і примножувати їхню радість.
Так християнство змінює не лише ставлення до смерті, а й сам сенс життя: жити — означає бути з Христом і заради Нього служити ближнім.
