Павло, з волі Божої апостол Ісуса Христа, і Тимофій брат, святим і вірним браттям у Христі, що в Колоссах: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Дякуємо Богові й Отцю Господа нашого Ісуса Христа, завжди молячись за вас, почувши про віру вашу у Христа Ісуса та про любов до всіх святих, у надії на уготоване вам на небесах, про що ви раніше чули у слові істини благовістя, яке перебуває у вас, як і в усьому світі, та приносить плід, і зростає, як і між вами, від того дня, коли ви почули й пізнали благодать Божу в істині, як і навчилися від нашого улюбленого Епафрáса, такого ж, як і ми, раба Христового, що вірно служить Йому заради вас, який і сповістив нас про любов вашу в Дусі.
Тому і ми від того дня, як почули про це, не перестаємо молитися за вас і просити, щоби ви сповнилися пізнанням волі Його, в усякій мудрості та розумінні духовному; щоби поводились достойно Господа, у всьому догоджаючи Йому, приносячи плід у всякому доброму ділі та зростаючи в пізнанні Бога, зміцнюючись усякою силою за могутністю слави Його, в усякій стійкості й терпінні з радістю.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло починає Послання до колосян із нагадування: його служіння — не особиста заслуга, а Божий дар. Він став апостолом не тому, що сам цього досяг, а тому, що був покликаний Богом.
Поруч із собою Павло називає Тимофея просто братом. У християнському житті важливі не лише знання, дари чи становище, а здатність бачити в іншому людину, близьку у Христі.
Павло говорить про три речі, які мають визначати християнське життя: віру в Христа, любов до людей і надію на Бога. Віра без любові може залишитися лише правильними словами, а любов без віри легко втрачає духовну основу.
Євангеліє ж не просто повідомляє істини — воно змінює життя і приносить плоди. Воно говорить насамперед про Божу благодать: не лише про те, чого Бог очікує від нас, а про те, що Він Сам нам дарує.
Тому й молитва потрібна не для того, щоб переконати Бога виконати нашу волю. Ми молимося, щоб пізнати Його волю, зрозуміти, як здійснити її у щоденному житті, і отримати для цього силу.
Християнин живе у звичайному світі, серед своїх справ і турбот, але водночас — у Христі. Саме це визначає його життя більше, ніж будь-які зовнішні обставини.
