Браття, будьте постійні в молитві, пильнуючи в ній з подякою. Моліться також і за нас, щоби Бог відчинив нам двері для слова, звіщати тайну Христа, за яку я і в кайданах, щоб я відкрив її, як належить мені звіщати. Із зовнішніми поводьтеся мудро, використовуючи час. Слово ваше нехай буде завжди з благодаттю, приправлене сіллю, щоби ви знали, як відповідати кожному.
Про мене все скаже вам Ти́хік, улюблений брат і вірний служитель та співробітник у Господі, якого я послав до вас для того, щоби він довідався про ваші обставини й утішив серця ваші, з Онисимом, вірним і улюбленим братом нашим, який є одним із ваших. Вони розкажуть вам про те, що діється тут.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Одне з важливих питань для християнина — як говорити про Христа з тими, хто не поділяє нашої віри. Апостол Павло відповідає на це дуже просто: потрібно діяти мудро і зважати на конкретну людину та обставини.
Не існує одного набору слів, який підходив би всім. Свідчення про Христа починається з уважності до іншого — його досвіду, запитань, болю, сумнівів і способу мислення. Павло сам умів говорити з різними людьми їхньою мовою, не зраджуючи при цьому Євангелія.
Він також наголошує, яким має бути наше слово: «з благодаттю, приправлене сіллю». Це не суперечка заради перемоги і не бажання довести власну перевагу. Християнське слово має поєднувати правду з повагою, ясність — із любов’ю.
Людину рідко приводить до Христа агресивна полеміка. Значно сильніше свідчить слово, у якому вона відчуває і правду, і доброзичливість.
Тому свідчити про Христа — означає не просто багато говорити про Нього, а говорити так, щоб у наших словах можна було почути Його Самого.
ЄВАНГЕЛІЄпро любов сильнішу за примус
Луки 9:49-56
Одного разу приступив до Ісуса один з учнів і сказав Йому: «Наставнику! Ми бачили чоловіка, який іменем Твоїм виганяє бісів, і заборонили йому, бо він не ходить за Тобою з нами».
І сказав до нього Ісус: «Не забороняйте, бо хто не проти нас, той за нас». Було ж, коли сповнювались дні возне́сення Його, Він вирішив іти до Єрусалима; і послав вісників перед лицем Своїм; і, пішовши, увійшли в село самарян, щоби приготувати Йому; і не прийняли Його, бо Він виглядом був, як той, хто йде до Єрусалима.
Побачивши ж, учні Його, Яків і Іоан, сказали: «Господи! Хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов із неба і знищив їх, як і Ілля вчинив?» Він же, обернувшись, заборонив їм і сказав: «Не знаєте, якого ви духу; бо Син Людський прийшов не погубити душі людей, а спасти». І пішли до іншого села.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Учні Христа навіть після тривалого перебування поруч із Ним усе ще мислили звичними уявленнями свого часу. Коли самаряни не прийняли Ісуса, вони були готові просити, щоб вогонь зійшов із неба і покарав їх.
Але Христос відповідає дуже суворо: «Не знаєте, якого ви духа». Його Царство не утверджується насильством, страхом чи примусом.
Ця спокуса не зникла й пізніше. Християни не раз намагалися захищати віру силою, змушувати інших приймати істину або бачити у незгодних ворогів, яких потрібно перемогти.
Проте Євангеліє показує інший шлях. Христос не знищує тих, хто Його відкидає. Він іде далі — до Хреста, де Сам приймає на Себе людську ненависть, не відповідаючи на неї насильством.
Істина не потребує меча, щоб залишатися істиною. Християнин покликаний свідчити, переконувати, любити, але не примушувати.
Хрест нагадує нам: Божа перемога звершується не через знищення противника, а через любов, яка не стає подібною до зла, з яким зустрічається.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Четвер, 29 жовтня 2026
Святці: Прмч. Анастасії Римлянки. Мчч. Клавдія, Астерія, Неона і Феоніли. Прп. Анни Апостол: Кол. 4:2-9 · Євангеліє: Луки 9:49-56 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро слово, приправлене сіллюКол. 4:2-9
Браття, будьте постійні в молитві, пильнуючи в ній з подякою. Моліться також і за нас, щоби Бог відчинив нам двері для слова, звіщати тайну Христа, за яку я і в кайданах, щоб я відкрив її, як належить мені звіщати. Із зовнішніми поводьтеся мудро, використовуючи час. Слово ваше нехай буде завжди з благодаттю, приправлене сіллю, щоби ви знали, як відповідати кожному.
Про мене все скаже вам Ти́хік, улюблений брат і вірний служитель та співробітник у Господі, якого я послав до вас для того, щоби він довідався про ваші обставини й утішив серця ваші, з Онисимом, вірним і улюбленим братом нашим, який є одним із ваших. Вони розкажуть вам про те, що діється тут.
КОМЕНТАРдо Апостола
Одне з важливих питань для християнина — як говорити про Христа з тими, хто не поділяє нашої віри. Апостол Павло відповідає на це дуже просто: потрібно діяти мудро і зважати на конкретну людину та обставини.
Не існує одного набору слів, який підходив би всім. Свідчення про Христа починається з уважності до іншого — його досвіду, запитань, болю, сумнівів і способу мислення. Павло сам умів говорити з різними людьми їхньою мовою, не зраджуючи при цьому Євангелія.
Він також наголошує, яким має бути наше слово: «з благодаттю, приправлене сіллю». Це не суперечка заради перемоги і не бажання довести власну перевагу. Християнське слово має поєднувати правду з повагою, ясність — із любов’ю.
Людину рідко приводить до Христа агресивна полеміка. Значно сильніше свідчить слово, у якому вона відчуває і правду, і доброзичливість.
Тому свідчити про Христа — означає не просто багато говорити про Нього, а говорити так, щоб у наших словах можна було почути Його Самого.
ЄВАНГЕЛІЄпро любов сильнішу за примусЛуки 9:49-56
Одного разу приступив до Ісуса один з учнів і сказав Йому: «Наставнику! Ми бачили чоловіка, який іменем Твоїм виганяє бісів, і заборонили йому, бо він не ходить за Тобою з нами».
І сказав до нього Ісус: «Не забороняйте, бо хто не проти нас, той за нас». Було ж, коли сповнювались дні возне́сення Його, Він вирішив іти до Єрусалима; і послав вісників перед лицем Своїм; і, пішовши, увійшли в село самарян, щоби приготувати Йому; і не прийняли Його, бо Він виглядом був, як той, хто йде до Єрусалима.
Побачивши ж, учні Його, Яків і Іоан, сказали: «Господи! Хочеш, ми скажемо, щоб вогонь зійшов із неба і знищив їх, як і Ілля вчинив?» Він же, обернувшись, заборонив їм і сказав: «Не знаєте, якого ви духу; бо Син Людський прийшов не погубити душі людей, а спасти». І пішли до іншого села.
КОМЕНТАРдо Євангелія
Учні Христа навіть після тривалого перебування поруч із Ним усе ще мислили звичними уявленнями свого часу. Коли самаряни не прийняли Ісуса, вони були готові просити, щоб вогонь зійшов із неба і покарав їх.
Але Христос відповідає дуже суворо: «Не знаєте, якого ви духа». Його Царство не утверджується насильством, страхом чи примусом.
Ця спокуса не зникла й пізніше. Християни не раз намагалися захищати віру силою, змушувати інших приймати істину або бачити у незгодних ворогів, яких потрібно перемогти.
Проте Євангеліє показує інший шлях. Христос не знищує тих, хто Його відкидає. Він іде далі — до Хреста, де Сам приймає на Себе людську ненависть, не відповідаючи на неї насильством.
Істина не потребує меча, щоб залишатися істиною. Християнин покликаний свідчити, переконувати, любити, але не примушувати.
Хрест нагадує нам: Божа перемога звершується не через знищення противника, а через любов, яка не стає подібною до зла, з яким зустрічається.
