Апостол: Рим. 1:1-7, 13-17, Євангеліє: Матфея 4:25-5:13
✦
ПІСТНемає посту
СЛОВО БОЖЕ НА СЬОГОДНІ
Біблійні читання
АПОСТОЛпро християнина серед людей
Рим. 1:1-7, 13-17
Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для благовістя Божого, яке Бог раніше обіцяв через пророків Своїх у святих Писаннях, про Сина Свого, Який по плоті народився від сімені Давидового, а по Духу святості є Сином Божим, Якого Бог явив у силі, воскресивши з мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого. Через Нього ми прийняли благодать і апостольство, щоби в ім’я Його підкоряти вірі всі народи, серед яких і ви, покликані Ісусом Христом. Усім, що живуть у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Не хочу від вас таїти, браття, що я багато разів намагався прийти до вас (але зустрічав перешкоди навіть донині), щоб мати який-небудь плід і у вас, як і в інших народів. Я боржник і перед еллінами й варварами, мудрецями й неуками. Отже, щодо мене, я готовий благовістити й вам, тим, хто знаходиться в Римі.
Бо я не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння кожному, хто вірує, по-перше іудею, а потім і елліну. Бо в ньому відкривається правда Божа з віри й заради віри, як написано: «Праведний вірою житиме».
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Сьогодні ми читаємо початок Послання апостола Павла до Римлян. Римська громада була дуже різною: у ній були колишні язичники та юдеї, новонавернені й ті, хто вже давно йшов за Христом. Тому слова Павла звернені не лише до давнього Рима — вони стосуються всієї Церкви.
Вже на початку послання апостол стисло викладає основу християнського благовістя: Ісус Христос прийшов у світ, помер як людина і воскрес із мертвих. У Ньому здійснилося те, що Бог провіщав через пророків і що було збережено у Святому Письмі.
Але ця звістка дана не для того, щоб залишатися надбанням вузького кола обраних. Павло говорить про благодать і апостольство, отримані для того, щоб привести до віри всі народи. Отже, кожен християнин покликаний не лише прийняти Благу Звістку, а й свідчити про неї.
Апостол визначає і наше місце у світі: ми перебуваємо «серед народів». Не осторонь від людей і не над ними, а серед них. Християнин покликаний бути присутнім у світі, залишаючись Христовим, — немов те, що поєднує окремі камені в одну будівлю. Так через наше життя і свідчення будується дім Божий.
ЄВАНГЕЛІЄпро шлях до Божого Царства
Матфея 4:25-5:13
Одного разу йшло за Ісусом багато народу з Галілеї і Десятиграддя, і Єрусалима, та Іудеї, і з того боку Йордана. Побачивши ж народ, Він зійшов на гору; і коли сів, приступили до Нього учні Його.
І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи: «Блаженні убогії духом, бо тих є Царство Небесне. Блаженні тії, що плачуть, бо вони утішаться. Блаженні сумирні, бо вони успадкують землю. Блаженні голодні та спраглі до праведності, бо вони наситяться. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні вигнані за праведність, бо тих є Царство Небесне. Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихе слово та наклепи через Мене.
Радуйтеся і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах: бо так гнали пророків, які були до вас. Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробити її солоною? Вона більше ні на що не придатна, хіба тільки викинути її геть на потоптання людям».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Благословення, проголошені Христом у Нагірній проповіді, ми називаємо заповідями блаженства. Проте за формою це не стільки нові заповіді, покликані замінити старі, скільки проголошення того, кому відкривається Боже Царство.
Особливо важливі слова про вбогих і лагідних. У біблійній традиції йшлося не лише про матеріальну бідність. «Вбогими» називали людей, які не покладають остаточної надії ні на багатство, ні на владу, ні на людську силу, а довіряють Богові й очікують Його Царства. Тому слова Христа про їхнє блаженство означають: довгоочікуване Царство вже наблизилося.
Так само зрозумілими стають слова про тих, хто прагне праведності, про чистих серцем, милостивих і гнаних за правду. Усі ці риси в біблійній традиції пов’язані з образом праведника — людини, яка залишається вірною Богові навіть тоді, коли через цю вірність доводиться страждати.
Але Христос додає дещо надзвичайно важливе: блаженні ті, кого переслідують заради Нього. Так Він пов’язує вірність Богові з вірністю Собі й відкриває, що очікуваний Месія вже прийшов.
Заповіді блаженства тому є не лише моральною настановою. Це радісне проголошення: Царство Боже наблизилося, і шлях до нього вже відкритий.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Вівторок, 10 червня 2025
Святці: Свт. Іоана (Максимовича). Прп. Силуана Печерського Апостол: Рим. 1:1-7, 13-17 · Євангеліє: Матфея 4:25-5:13 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро християнина серед людейРим. 1:1-7, 13-17
Павло, раб Ісуса Христа, покликаний апостол, вибраний для благовістя Божого, яке Бог раніше обіцяв через пророків Своїх у святих Писаннях, про Сина Свого, Який по плоті народився від сімені Давидового, а по Духу святості є Сином Божим, Якого Бог явив у силі, воскресивши з мертвих, — про Ісуса Христа, Господа нашого. Через Нього ми прийняли благодать і апостольство, щоби в ім’я Його підкоряти вірі всі народи, серед яких і ви, покликані Ісусом Христом. Усім, що живуть у Римі, улюбленим Божим, покликаним святим: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа!
Не хочу від вас таїти, браття, що я багато разів намагався прийти до вас (але зустрічав перешкоди навіть донині), щоб мати який-небудь плід і у вас, як і в інших народів. Я боржник і перед еллінами й варварами, мудрецями й неуками. Отже, щодо мене, я готовий благовістити й вам, тим, хто знаходиться в Римі.
Бо я не соромлюсь благовістя Христового, тому що воно є сила Божа для спасіння кожному, хто вірує, по-перше іудею, а потім і елліну. Бо в ньому відкривається правда Божа з віри й заради віри, як написано: «Праведний вірою житиме».
КОМЕНТАРдо Апостола
Сьогодні ми читаємо початок Послання апостола Павла до Римлян. Римська громада була дуже різною: у ній були колишні язичники та юдеї, новонавернені й ті, хто вже давно йшов за Христом. Тому слова Павла звернені не лише до давнього Рима — вони стосуються всієї Церкви.
Вже на початку послання апостол стисло викладає основу християнського благовістя: Ісус Христос прийшов у світ, помер як людина і воскрес із мертвих. У Ньому здійснилося те, що Бог провіщав через пророків і що було збережено у Святому Письмі.
Але ця звістка дана не для того, щоб залишатися надбанням вузького кола обраних. Павло говорить про благодать і апостольство, отримані для того, щоб привести до віри всі народи. Отже, кожен християнин покликаний не лише прийняти Благу Звістку, а й свідчити про неї.
Апостол визначає і наше місце у світі: ми перебуваємо «серед народів». Не осторонь від людей і не над ними, а серед них. Християнин покликаний бути присутнім у світі, залишаючись Христовим, — немов те, що поєднує окремі камені в одну будівлю. Так через наше життя і свідчення будується дім Божий.
ЄВАНГЕЛІЄпро шлях до Божого ЦарстваМатфея 4:25-5:13
Одного разу йшло за Ісусом багато народу з Галілеї і Десятиграддя, і Єрусалима, та Іудеї, і з того боку Йордана. Побачивши ж народ, Він зійшов на гору; і коли сів, приступили до Нього учні Його.
І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи: «Блаженні убогії духом, бо тих є Царство Небесне. Блаженні тії, що плачуть, бо вони утішаться. Блаженні сумирні, бо вони успадкують землю. Блаженні голодні та спраглі до праведності, бо вони наситяться. Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть. Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать. Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться. Блаженні вигнані за праведність, бо тих є Царство Небесне. Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихе слово та наклепи через Мене.
Радуйтеся і веселіться, бо велика нагорода ваша на небесах: бо так гнали пророків, які були до вас. Ви — сіль землі. Якщо ж сіль втратить силу, то чим зробити її солоною? Вона більше ні на що не придатна, хіба тільки викинути її геть на потоптання людям».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Благословення, проголошені Христом у Нагірній проповіді, ми називаємо заповідями блаженства. Проте за формою це не стільки нові заповіді, покликані замінити старі, скільки проголошення того, кому відкривається Боже Царство.
Особливо важливі слова про вбогих і лагідних. У біблійній традиції йшлося не лише про матеріальну бідність. «Вбогими» називали людей, які не покладають остаточної надії ні на багатство, ні на владу, ні на людську силу, а довіряють Богові й очікують Його Царства. Тому слова Христа про їхнє блаженство означають: довгоочікуване Царство вже наблизилося.
Так само зрозумілими стають слова про тих, хто прагне праведності, про чистих серцем, милостивих і гнаних за правду. Усі ці риси в біблійній традиції пов’язані з образом праведника — людини, яка залишається вірною Богові навіть тоді, коли через цю вірність доводиться страждати.
Але Христос додає дещо надзвичайно важливе: блаженні ті, кого переслідують заради Нього. Так Він пов’язує вірність Богові з вірністю Собі й відкриває, що очікуваний Месія вже прийшов.
Заповіді блаженства тому є не лише моральною настановою. Це радісне проголошення: Царство Боже наблизилося, і шлях до нього вже відкритий.
