Уті дні встали деякі, що були з фарисейської течії та увірували, і говорили: «Треба обрізати язичників і наказувати їм виконувати Закон Мойсея». Апостоли та старійшини зібралися для розгляду цієї справи. І після тривалого обговорення Петро, вставши, сказав до них: «Мужі браття, ви знаєте, що з давніх днів Бог обрав з-поміж нас мене, щоб із уст моїх язичники почули слово благовістя й увірували. І серцезнавець Бог засвідчив про них, давши їм Духа Святого, як і нам; і не поклав ніякої різниці між нами й ними, вірою очистивши серця їхні. Що ж ви нині спокушаєте Бога, бажаючи покласти на шию учнів ярмо, яке ані батьки наші, ані ми не змогли понести? Та ми віруємо, що спасаємося благодаттю Господа Ісуса Христа, як і вони».
Тоді всі замовкли та слухали Варнаву й Павла, які розповідали про знамення та чудеса, що Бог учинив через них серед язичників. Коли ж вони замовкли, взяв слово Яків і сказав: «Мужі браття, послухайте мене. Симеон розповів, як Бог спершу зглянувся на язичників, щоби зібрати з них народ в ім'я Своє. І з цим згідні слова пророків, як написано: “Після цього повернуся й відбудую скинію Давидову, що впала, і те, що в ній зруйноване, відбудую та виправлю її, щоб шукали Господа інші люди та всі народи, на яких наречено ім'я Моє, говорить Господь, Який творить усе це. Одвіку відомі Богові всі діла Його”. Тому, я гадаю, що не треба обтяжувати язичників, які навертаються до Бога, а написати їм, щоб вони утримувалися від оскверненого ідолами, від розпусти, від задушеного та крові. Бо Закон Мойсеїв із давніх родів має по всіх містах тих, які проповідують його та щосуботи читають у синагогах».
Тоді апостоли та старійшини з усією церквою розсудили, обравши з-поміж себе мужів, послати їх до Антіóхії з Павлом і Варнавою, а саме: Іуду, прозваного Варсавою, та Силу, мужів, які начальствували між браттями, написавши власноруч таке: «Апостоли, старійшини і браття з вітанням до братів із язичників в Антіóхії, Сирії та Кілікíї. Оскільки ми почули, що деякі, вийшовши від нас, збентежили вас словами та збурили ваші душі, кажучи, що треба обрізуватися й виконувати Закон, чого ми їм не доручали, то ми, зібравшись, однодушно розсудили: послати до вас обраних мужів з улюбленими нашими Варнавою і Павлом, людьми, які віддали душі свої за ім'я Господа нашого Ісуса Христа. Отже, ми послали Іуду та Силу, які пояснять вам те саме і словами. Бо розсудилося Святому Духові і нам не покладати на вас більше ніякого тягаря, крім цього необхідного: утримуватися від ідоложертовного та крові, і задушеного, і розпусти. Додержуючись цього, добре зробите. Будьте здорові!»
Отже, посланці прийшли до Антіóхії і, зібравши людей, вручили послання. Вони ж, прочитавши, зраділи цьому повчанню. А Іуда та Сила, будучи самі пророками, багатьма словами наставляли братів і ствердили їх. І пробувши там якийсь час, вони з миром були відпущені браттями до апостолів, але Сила захотів зостатися там.
КОМЕНТАРдо Апостола
