О дного разу зібрали фарисеї раду на Ісуса і сказали між собою: «Чи бачите, що не вдієте нічого? Ось, весь світ за Ним пішов!»
Були ж деякі греки серед тих, що прийшли поклонитися на свято. Вони підійшли до Филипа, який був із Віфсаїди Галілейської, і просили його, кажучи: «Пане, ми хочемо Ісуса побачити».
Приходить Филип і говорить Андрієві, і потім Андрій і Филип говорять про те Ісусові.
Ісус же відповів їм, кажучи: «Прийшов час прославитися Синові Людському. Амінь, амінь кажу вам: якщо зерно пшеничне, упавши на землю, не помре, то зостанеться одне, а якщо помре, то багатий плід принесе.
Хто любить душу свою, той погубить її, а хто ненавидить душу свою у світі цьому, той для життя вічного збереже її. Якщо Мені хто служить, нехай за Мною йде; і де Я, там і слуга Мій буде. І якщо хто Мені служить, того вшанує Отець.
Нині душа Моя стривожена; і що Мені сказати? “Отче, спаси Мене від цієї години!”? Але для цього прийшов Я, на цю годину. Отче, прослав Своє ім'я!»
Тоді прийшов голос із неба: «І прославив, і ще прославлю». Тоді народ, який стояв і почув те, говорив, що це був грім; а інші казали: «Ангел Йому говорив».
Відповів Ісус і сказав: «Не для Мене цей голос був, а для вас. Нині суд світові цьому; нині князя світу цього викинуто буде геть. І якщо Я буду піднесений від землі, то всіх притягну до Себе».
Це ж говорив Він, даючи зрозуміти, якою смертю Він мав померти. Відповів Йому народ: «Ми чули із Закону, що Христос перебуває повік; як же Ти говориш: “Належить піднестися Синові Людському”? Хто є Цей Син Людський?»
Тоді сказав їм Ісус: «Ще короткий час Світло є з вами. Ходіть, поки Світло маєте, щоб темрява вас не огорнула; а той, що ходить у темряві, не знає, куди йде. Доки Світло маєте, віруйте у Світло, щоби синами Світла стати».