Браття, нехай ніхто себе не обманює. Якщо хто з вас думає, що він мудрий у цьому віці, той нехай буде безумним, щоби стати мудрим. Бо мудрість світу цього є безумством перед Богом. Бо написано: «Він ловить мудрих їхніми ж хитрощами», і ще: «Господь знає задуми мудреців, що вони марні». Отже, нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все — ваше: і Павло, і Аполлóс, і Кифа, і світ, і життя, і смерть, і теперішнє, і майбутнє, — все ваше; ви ж — Христові, а Христос — Божий.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Святе Письмо неодноразово нагадує: людська мудрість без Бога має свої межі. Сам Христос пояснив це у притчі про дім, збудований на камені й на піску. Лише той, хто будує життя на Божому слові, вистоїть перед життєвими бурями.
Апостол Павло закликає не покладатися лише на власний розум. Людина не може самотужки побачити всю правду, але може шукати Божого проводу. І Господь, Добрий Пастир, ніколи не залишає тих, хто довіряє Йому.
Світ пропонує безліч цілей: успіх, комфорт, насолоди, незалежність. Але найвища мета людського життя — єднання з Богом і дія Святого Духа в нашому серці. Цього світська мудрість не здатна зрозуміти.
Тому слова апостола — це не докір, а дороговказ. Він запрошує нас керуватися не мінливою людською думкою, а Премудрістю Божою. Саме вона допомагає зробити правильний вибір, зберегти мир у серці та впевнено йти дорогою до спасіння.
ЄВАНГЕЛІЄпро про два шляхи
Матфея 13:36-43
О дного разу Ісусу війшов у дім, і підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Поясни нам притчу про плевели на полі».
Він же сказав їм у відповідь: «Той, хто сіє добре насіння — це Син Людський; поле — це світ; добре ж насіння — це сини Царства, а плевели — сини лукавого; а ворог, що посіяв їх, — це диявол; а жнива — це кінець віку, а женці — Ангели.
Тому, як збирають плевели й у вогні спалюють, так буде при кінці віку цього: пошле Син Людський Ангелів Своїх, і зберуть із Царства Його всі спокуси та тих, що чинять беззаконня, і вкинуть їх у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів; тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього. Хто має вуха слухати, нехай слухає!»
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Євангеліє говорить не про зручне життя, а про найважливіший вибір людини — між життям і смертю, спасінням і загибеллю. Саме тому слова Христа іноді звучать суворо: вони пробуджують, а не присипляють совість.
Пояснюючи притчу про пшеницю і кукіль, Господь прямо говорить про спасіння праведників і загибель тих, хто чинить беззаконня. Це не погроза, а нагадування, що наші рішення мають вічні наслідки.
Та найважливіше — не шукати, хто є «пшеницею», а хто «куколем». Христос звертається насамперед до кожного з нас. Він запитує: якою дорогою йду саме я? Який плід приносить моє життя?
Апостол Павло порівнює християнське життя із бігом на змаганнях: «Біжіть так, щоб отримати нагороду». Це заклик не до страху, а до наполегливості, вірності й щоденного духовного зростання.
Поки триває наше земне життя, двері покаяння відкриті. Тож не будемо відкладати навернення. Уже сьогодні оберімо Христа, Який є дорогою, істиною та життям.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Четвер, 29 липня 2027
Святці: Мч. Калиника. Мц. Серафими. Мч. Даниїла Мліївського Апостол: 1 Кор. 3:18-23 · Євангеліє: Матфея 13:36-43 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро мудрий вибір1 Кор. 3:18-23
Браття, нехай ніхто себе не обманює. Якщо хто з вас думає, що він мудрий у цьому віці, той нехай буде безумним, щоби стати мудрим. Бо мудрість світу цього є безумством перед Богом. Бо написано: «Він ловить мудрих їхніми ж хитрощами», і ще: «Господь знає задуми мудреців, що вони марні». Отже, нехай ніхто не хвалиться людьми, бо все — ваше: і Павло, і Аполлóс, і Кифа, і світ, і життя, і смерть, і теперішнє, і майбутнє, — все ваше; ви ж — Христові, а Христос — Божий.
КОМЕНТАРдо Апостола
Святе Письмо неодноразово нагадує: людська мудрість без Бога має свої межі. Сам Христос пояснив це у притчі про дім, збудований на камені й на піску. Лише той, хто будує життя на Божому слові, вистоїть перед життєвими бурями.
Апостол Павло закликає не покладатися лише на власний розум. Людина не може самотужки побачити всю правду, але може шукати Божого проводу. І Господь, Добрий Пастир, ніколи не залишає тих, хто довіряє Йому.
Світ пропонує безліч цілей: успіх, комфорт, насолоди, незалежність. Але найвища мета людського життя — єднання з Богом і дія Святого Духа в нашому серці. Цього світська мудрість не здатна зрозуміти.
Тому слова апостола — це не докір, а дороговказ. Він запрошує нас керуватися не мінливою людською думкою, а Премудрістю Божою. Саме вона допомагає зробити правильний вибір, зберегти мир у серці та впевнено йти дорогою до спасіння.
ЄВАНГЕЛІЄпро про два шляхиМатфея 13:36-43
О дного разу Ісусу війшов у дім, і підійшли до Нього учні Його, кажучи: «Поясни нам притчу про плевели на полі».
Він же сказав їм у відповідь: «Той, хто сіє добре насіння — це Син Людський; поле — це світ; добре ж насіння — це сини Царства, а плевели — сини лукавого; а ворог, що посіяв їх, — це диявол; а жнива — це кінець віку, а женці — Ангели.
Тому, як збирають плевели й у вогні спалюють, так буде при кінці віку цього: пошле Син Людський Ангелів Своїх, і зберуть із Царства Його всі спокуси та тих, що чинять беззаконня, і вкинуть їх у піч вогненну; там буде плач і скрегіт зубів; тоді праведники засяють, як сонце, в Царстві Отця їхнього. Хто має вуха слухати, нехай слухає!»
КОМЕНТАРдо Євангелія
Євангеліє говорить не про зручне життя, а про найважливіший вибір людини — між життям і смертю, спасінням і загибеллю. Саме тому слова Христа іноді звучать суворо: вони пробуджують, а не присипляють совість.
Пояснюючи притчу про пшеницю і кукіль, Господь прямо говорить про спасіння праведників і загибель тих, хто чинить беззаконня. Це не погроза, а нагадування, що наші рішення мають вічні наслідки.
Та найважливіше — не шукати, хто є «пшеницею», а хто «куколем». Христос звертається насамперед до кожного з нас. Він запитує: якою дорогою йду саме я? Який плід приносить моє життя?
Апостол Павло порівнює християнське життя із бігом на змаганнях: «Біжіть так, щоб отримати нагороду». Це заклик не до страху, а до наполегливості, вірності й щоденного духовного зростання.
Поки триває наше земне життя, двері покаяння відкриті. Тож не будемо відкладати навернення. Уже сьогодні оберімо Христа, Який є дорогою, істиною та життям.
