«Світильник для моїх ніг — Твоє слово, світло на моїх стежках» (Пс 118,105)
СЬОГОДНІ
СВЯТЦІ · ПАМ’ЯТІ ДНЯ
10-та неділя після П’ятидесятниці
Мч. Мирона пресвітера. Прп. Аліпія Печерського
Апостол: 1 Кор 4:9-16, Євангеліє: Матфея 17:14-23
✦
ПІСТНемає посту
СЛОВО БОЖЕ НА СЬОГОДНІ
Біблійні читання
АПОСТОЛпро живу Традицію Церкви
1 Кор 4:9-16
Браття, нам, останнім посланцям, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми стали видовищем і світові, і Ангелам, і людям. Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті. Навіть донині терпимо голод і спрагу, наготу і побої, і поневіряємось, і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас — ми благословляємо; гонять нас — ми терпимо; ганьблять нас — ми молимось. Ми стали, як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.
Це пишу не для того, щоби вас осоромити, але як дітей моїх улюблених наставляю на розум, бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістям. Тому благаю вас: будьте подібні мені, як я Христу.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло дає надзвичайно містке визначення християнської Традиції: «Будьте подібні мені, як я Христу». Друга частина цієї фрази відсутня в деяких ранніх рукописах, однак вона точно передає сутність Павлового служіння — жити, наслідуючи Христа.
Християнство — це не просто система приписів, а життя в Царстві Божому, взірцем якого є Сам Спаситель. Проте наслідувати Христа не означає зовнішньо копіювати Його життя. Так само немає потреби відтворювати життєвий шлях святих чи отців Церкви. Кожна людина і кожне її покликання неповторні.
Справжня Традиція полягає в іншому: перейняти досвід живих стосунків із Христом і навчитися жити за законами Його Царства. Саме це об'єднує християн різних часів, попри відмінність їхніх обставин і життєвих шляхів.
Тому досвід святих потрібно не копіювати, а осмислювати. Він допомагає нам не повторювати помилок і знаходити власний шлях вірності Христові. Як Павло зробив центром свого життя свідчення про Христа і Його Царство, так покликаний чинити кожен християнин. Тоді Традиція залишається не мертвим повторенням минулого, а живим досвідом Церкви — Тіла Христового.
ЄВАНГЕЛІЄпро віру, яка починається зі слухання
Матфея 17:14-23
Одного разу підійшов до Ісуса чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: «Господи! Помилуй мого сина; він у час повного місяця біснується й тяжко страждає, бо часто кидається в вогонь, і часто в воду; і я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його».
Ісус же сказав у відповідь: «О покоління невірне й розбещене! Доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до Мене сюди». І заборонив йому Ісус, і вийшов із нього біс; і одужав отрок від того часу.
Тоді учні, приступивши до Ісуса на самоті, сказали: «Чому ми не змогли вигнати його?» Ісус же сказав їм: «Через невір’я ваше. Амінь кажу вам: якщо ви матимете віру як гірчичне зерно і скажете горі цій: перейди звідси туди — і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас. Цей же рід не інакше виходить, як тільки від молитви й посту».
Коли ж перебували вони в Галілеї, сказав їм Ісус: «Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, й на третій день воскресне».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Словом, що виходить з уст Божих, твориться життя. Тому той, хто хоче жити, повинен навчитися слухати Бога. Невипадково найважливіша молитва Старого Завіту починається словами: «Слухай, Ізраїлю».
У сьогоднішньому євангельському уривку учні не змогли вигнати біса й допомогти нещасному юнакові. Можливо, причина полягала в тому, що вони промовляли власні слова, а не слова, які народжуються зі слухання Бога. Самих правильних слів чи навіть знання того, що потрібно робити, недостатньо.
Щоб наше слово могло стати провідником Божої сили, необхідний постійний живий зв'язок із Господом. Євангеліє називає такий зв'язок вірою. Віра — це не лише переконання в тому, що Бог існує, а довіра до Нього, уважність до Його голосу і готовність діяти за Його волею.
Тому духовне життя починається не з уміння говорити, а з уміння слухати. Лише почувши Бога, ми можемо сказати слово, яке справді служитиме життю.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Неділя, 17 серпня 2025
Святці: Мч. Мирона пресвітера. Прп. Аліпія Печерського Апостол: 1 Кор 4:9-16 · Євангеліє: Матфея 17:14-23 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро живу Традицію Церкви1 Кор 4:9-16
Браття, нам, останнім посланцям, Бог судив бути ніби засудженими на смерть, бо ми стали видовищем і світові, і Ангелам, і людям. Ми безумні Христа ради, а ви мудрі у Христі; ми немічні, а ви міцні; ви у славі, а ми в безчесті. Навіть донині терпимо голод і спрагу, наготу і побої, і поневіряємось, і трудимось, працюючи своїми руками. Лихословлять нас — ми благословляємо; гонять нас — ми терпимо; ганьблять нас — ми молимось. Ми стали, як сміття для світу, як порох, що усі топчуть донині.
Це пишу не для того, щоби вас осоромити, але як дітей моїх улюблених наставляю на розум, бо хоч у вас тисячі наставників у Христі, та не багато отців; я родив вас у Христі Ісусі благовістям. Тому благаю вас: будьте подібні мені, як я Христу.
КОМЕНТАРдо Апостола
Апостол Павло дає надзвичайно містке визначення християнської Традиції: «Будьте подібні мені, як я Христу». Друга частина цієї фрази відсутня в деяких ранніх рукописах, однак вона точно передає сутність Павлового служіння — жити, наслідуючи Христа.
Християнство — це не просто система приписів, а життя в Царстві Божому, взірцем якого є Сам Спаситель. Проте наслідувати Христа не означає зовнішньо копіювати Його життя. Так само немає потреби відтворювати життєвий шлях святих чи отців Церкви. Кожна людина і кожне її покликання неповторні.
Справжня Традиція полягає в іншому: перейняти досвід живих стосунків із Христом і навчитися жити за законами Його Царства. Саме це об'єднує християн різних часів, попри відмінність їхніх обставин і життєвих шляхів.
Тому досвід святих потрібно не копіювати, а осмислювати. Він допомагає нам не повторювати помилок і знаходити власний шлях вірності Христові. Як Павло зробив центром свого життя свідчення про Христа і Його Царство, так покликаний чинити кожен християнин. Тоді Традиція залишається не мертвим повторенням минулого, а живим досвідом Церкви — Тіла Христового.
ЄВАНГЕЛІЄпро віру, яка починається зі слуханняМатфея 17:14-23
Одного разу підійшов до Ісуса чоловік і, ставши перед Ним на коліна, сказав: «Господи! Помилуй мого сина; він у час повного місяця біснується й тяжко страждає, бо часто кидається в вогонь, і часто в воду; і я привів його до учнів Твоїх, але вони не змогли зцілити його».
Ісус же сказав у відповідь: «О покоління невірне й розбещене! Доки буду з вами? Доки терпітиму вас? Приведіть його до Мене сюди». І заборонив йому Ісус, і вийшов із нього біс; і одужав отрок від того часу.
Тоді учні, приступивши до Ісуса на самоті, сказали: «Чому ми не змогли вигнати його?» Ісус же сказав їм: «Через невір’я ваше. Амінь кажу вам: якщо ви матимете віру як гірчичне зерно і скажете горі цій: перейди звідси туди — і вона перейде; і не буде нічого неможливого для вас. Цей же рід не інакше виходить, як тільки від молитви й посту».
Коли ж перебували вони в Галілеї, сказав їм Ісус: «Син Людський буде виданий у руки людей, і вб’ють Його, й на третій день воскресне».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Словом, що виходить з уст Божих, твориться життя. Тому той, хто хоче жити, повинен навчитися слухати Бога. Невипадково найважливіша молитва Старого Завіту починається словами: «Слухай, Ізраїлю».
У сьогоднішньому євангельському уривку учні не змогли вигнати біса й допомогти нещасному юнакові. Можливо, причина полягала в тому, що вони промовляли власні слова, а не слова, які народжуються зі слухання Бога. Самих правильних слів чи навіть знання того, що потрібно робити, недостатньо.
Щоб наше слово могло стати провідником Божої сили, необхідний постійний живий зв'язок із Господом. Євангеліє називає такий зв'язок вірою. Віра — це не лише переконання в тому, що Бог існує, а довіра до Нього, уважність до Його голосу і готовність діяти за Його волею.
Тому духовне життя починається не з уміння говорити, а з уміння слухати. Лише почувши Бога, ми можемо сказати слово, яке справді служитиме життю.
