«Світильник для моїх ніг — Твоє слово, світло на моїх стежках» (Пс 118,105)
СЬОГОДНІ
СВЯТЦІ · ПАМ’ЯТІ ДНЯ
Віддання Успіння Богородиці. Мч. Луппа. Сщмч. Іринея, єпископа Ліонського
Апостол: 1 Кор. 1:3-9, Євангеліє: Матфея 19:3-12
✦
ПІСТНемає посту
СЛОВО БОЖЕ НА СЬОГОДНІ
Біблійні читання
АПОСТОЛпро все необхідне для християнського життя
1 Кор. 1:3-9
Браття, благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа! Завжди дякую Богові моєму за вас і за благодать Божу, що дарована вам у Христі Ісусі, бо в Ньому ви збагатилися всім, усяким словом і всяким пізнанням, — тому що свідчення Христове утвердилося у вас, — так що ви не маєте нестачі ні в якому даруванні, чекаючи явлення Господа нашого Ісуса Христа, Який і утвердить вас до кінця, щоби бути вам невинними в день Господа нашого Ісуса Христа. Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим.
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло говорить, що у Христі ми збагатилися всім — не чимось окремим, а всім необхідним для християнського життя і служіння: «усяким словом і всяким пізнанням».
Бог відкрив нам усе, що необхідно знати про Нього. Звичайно, пізнати Бога у всій Його повноті творіння не може, але для нашого спасіння і життя з Ним нам дано достатньо. Так само Господь дає нам і слово. Тому, коли Він закликає свідчити про Нього, ми не повинні виправдовуватися тим, що не вміємо говорити чи благовістити. Бог Сам дає необхідні для цього здібності.
Апостол додає, що християни «не мають нестачі ні в якому даруванні». Це означає: Бог дає Церкві й кожному з нас ті дари, які необхідні для виконання нашого покликання. Не обов'язково ті, яких ми самі бажаємо, а ті, які справді потрібні для служіння.
Це не означає, що нам уже немає про що просити Бога. Дар може бути даний, але ще не прийнятий, не розпізнаний або не використаний нами. Головне — пам'ятати: зі Свого боку Господь уже дав нам усе необхідне. Наше завдання — прийняти Його дари, навчитися ними користуватися і бути вдячними.
Бо християнське життя починається не з думки про те, чого нам бракує, а з вдячності за те, що Бог уже нам дав.
ЄВАНГЕЛІЄпро подружжя і подолання егоїзму
Матфея 19:3-12
Одного разу підійшли до Ісуса фарисеї, спокушаючи Його і кажучи Йому: «Чи за всяку провину дозволено чоловікові розлучатися з жінкою своєю?» Він же сказав їм у відповідь: «Чи не читали ви, що Той, Хто від початку створив їх, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: “Тому залишить чоловік батька і матір і з’єднається з жінкою своєю, і будуть двоє однією плоттю”. Тож вони вже не двоє, а одна плоть. Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає».
Кажуть Йому: «Чому ж Мойсей заповів дати розвідний лист і відпустити її?» Говорить їм: «Мойсей через жорстокосердість вашу дозволив вам розлучатися з жінками вашими; спочатку ж не було так. Кажу ж вам: хто розлучиться з жінкою своєю не з вини розпусти та одружиться з іншою, той перелюбствує; і хто ожениться з розлученою, той перелюбствує».
Кажуть Йому учні Його: «Якщо така справа чоловіка з жінкою, то краще не женитись». Він же сказав їм: «Не всі вміщають це слово, а кому дано, бо є скопці, що з утроби материнської так народились; і є скопці, які були оскоплені від людей; і є скопці, що самі себе оскопили заради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Про що Євангеліє?Слова Христа про шлюб сьогодні, мабуть, звучать ще гостріше, ніж для фарисеїв, які Його слухали. Вони принаймні шукали причини, які могли б виправдати розлучення. Сучасна людина нерідко сприймає шлюб лише як одну з форм організації спільного життя, яку можна припинити, коли вона перестає влаштовувати.
Проте Христос повертає нас до самого Божого задуму: «двоє будуть одним тілом». Шлюб — це не просто домовленість двох людей і не лише земний соціальний інститут. Це єдність, яка охоплює всю людину і передбачає глибоке взаємне дарування себе.
Саме така перспектива налякала навіть учнів: якщо зв'язок чоловіка і жінки настільки серйозний, чи не краще взагалі не одружуватися? Подібний страх знайомий і сучасній людині, яка боїться втратити незалежність, свободу чи частину власного життя.
Але справжня любов не знищує особистість. Навпаки, вона вчить виходити за межі власного егоїзму. Проблеми починаються тоді, коли від шлюбу очікують передусім того, що можна отримати: увагу, турботу, підтримку, комфорт. Божий задум інший: любов знаходить радість не лише в тому, щоб бути коханим, а передусім у здатності любити й віддавати себе іншому.
Тому нерозривність шлюбу — не обмеження любові, а свідчення про її справжню глибину.
Сучасний сайт для вашої парафії. Готова платформа з церковним дизайном, розкладом богослужінь, новинами, календарем, записками та іншими потрібними сервісами.
Слово дня — Щоденне читання Біблії Субота, 23 серпня 2025
Святці: Віддання Успіння Богородиці. Мч. Луппа. Сщмч. Іринея, єпископа Ліонського Апостол: 1 Кор. 1:3-9 · Євангеліє: Матфея 19:3-12 Піст: Немає посту
АПОСТОЛпро все необхідне для християнського життя1 Кор. 1:3-9
Браття, благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Ісуса Христа! Завжди дякую Богові моєму за вас і за благодать Божу, що дарована вам у Христі Ісусі, бо в Ньому ви збагатилися всім, усяким словом і всяким пізнанням, — тому що свідчення Христове утвердилося у вас, — так що ви не маєте нестачі ні в якому даруванні, чекаючи явлення Господа нашого Ісуса Христа, Який і утвердить вас до кінця, щоби бути вам невинними в день Господа нашого Ісуса Христа. Вірний Бог, Яким покликані ви до єднання з Сином Його Ісусом Христом, Господом нашим.
КОМЕНТАРдо Апостола
Апостол Павло говорить, що у Христі ми збагатилися всім — не чимось окремим, а всім необхідним для християнського життя і служіння: «усяким словом і всяким пізнанням».
Бог відкрив нам усе, що необхідно знати про Нього. Звичайно, пізнати Бога у всій Його повноті творіння не може, але для нашого спасіння і життя з Ним нам дано достатньо. Так само Господь дає нам і слово. Тому, коли Він закликає свідчити про Нього, ми не повинні виправдовуватися тим, що не вміємо говорити чи благовістити. Бог Сам дає необхідні для цього здібності.
Апостол додає, що християни «не мають нестачі ні в якому даруванні». Це означає: Бог дає Церкві й кожному з нас ті дари, які необхідні для виконання нашого покликання. Не обов'язково ті, яких ми самі бажаємо, а ті, які справді потрібні для служіння.
Це не означає, що нам уже немає про що просити Бога. Дар може бути даний, але ще не прийнятий, не розпізнаний або не використаний нами. Головне — пам'ятати: зі Свого боку Господь уже дав нам усе необхідне. Наше завдання — прийняти Його дари, навчитися ними користуватися і бути вдячними.
Бо християнське життя починається не з думки про те, чого нам бракує, а з вдячності за те, що Бог уже нам дав.
ЄВАНГЕЛІЄпро подружжя і подолання егоїзмуМатфея 19:3-12
Одного разу підійшли до Ісуса фарисеї, спокушаючи Його і кажучи Йому: «Чи за всяку провину дозволено чоловікові розлучатися з жінкою своєю?» Він же сказав їм у відповідь: «Чи не читали ви, що Той, Хто від початку створив їх, створив їх чоловіком і жінкою? І сказав: “Тому залишить чоловік батька і матір і з’єднається з жінкою своєю, і будуть двоє однією плоттю”. Тож вони вже не двоє, а одна плоть. Отже, що Бог з’єднав, того людина нехай не розлучає».
Кажуть Йому: «Чому ж Мойсей заповів дати розвідний лист і відпустити її?» Говорить їм: «Мойсей через жорстокосердість вашу дозволив вам розлучатися з жінками вашими; спочатку ж не було так. Кажу ж вам: хто розлучиться з жінкою своєю не з вини розпусти та одружиться з іншою, той перелюбствує; і хто ожениться з розлученою, той перелюбствує».
Кажуть Йому учні Його: «Якщо така справа чоловіка з жінкою, то краще не женитись». Він же сказав їм: «Не всі вміщають це слово, а кому дано, бо є скопці, що з утроби материнської так народились; і є скопці, які були оскоплені від людей; і є скопці, що самі себе оскопили заради Царства Небесного. Хто може вмістити, нехай вмістить».
КОМЕНТАРдо Євангелія
Слова Христа про шлюб сьогодні, мабуть, звучать ще гостріше, ніж для фарисеїв, які Його слухали. Вони принаймні шукали причини, які могли б виправдати розлучення. Сучасна людина нерідко сприймає шлюб лише як одну з форм організації спільного життя, яку можна припинити, коли вона перестає влаштовувати.
Проте Христос повертає нас до самого Божого задуму: «двоє будуть одним тілом». Шлюб — це не просто домовленість двох людей і не лише земний соціальний інститут. Це єдність, яка охоплює всю людину і передбачає глибоке взаємне дарування себе.
Саме така перспектива налякала навіть учнів: якщо зв'язок чоловіка і жінки настільки серйозний, чи не краще взагалі не одружуватися? Подібний страх знайомий і сучасній людині, яка боїться втратити незалежність, свободу чи частину власного життя.
Але справжня любов не знищує особистість. Навпаки, вона вчить виходити за межі власного егоїзму. Проблеми починаються тоді, коли від шлюбу очікують передусім того, що можна отримати: увагу, турботу, підтримку, комфорт. Божий задум інший: любов знаходить радість не лише в тому, щоб бути коханим, а передусім у здатності любити й віддавати себе іншому.
Тому нерозривність шлюбу — не обмеження любові, а свідчення про її справжню глибину.
