Браття, якщо хто думає, що він стоїть, нехай бережеться, аби не впасти. Спокуса, яка спіткала вас, звичайна для людей; і вірний Бог, Який не допустить, щоби ви були спокушені понад вашу силу, але зі спокусою дасть і полегшення, щоби ви могли перенести.
Отже, улюблені мої, тікайте від служіння ідолам. Кажу вам як розумним: самі розсудіть те, про що говорю. Чаша благословіння, яку ми благословляємо, чи не є участю в Крові Христовій? Хліб, який ми ламаємо, чи не є участю в Тілі Христовому? Як хліб один, так і ми, численні, — одне тіло; бо всі від одного хліба причащаємося. Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не мають частину від жертовника? Що ж я кажу? Невже, жертва ідолу є чимось, ніби ідол є чимось? Ні, але те, що язичники приносять у жертву, приносять це бісам, а не Богові. А я не хочу, щоби ви єдналися з бісами. Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської. Чи посміємо ми дратувати Господа? Хіба ми сильніші за Нього?
КОМЕНТАРдо Апостола
Про що Апостол?Апостол Павло знову звертається до теми свободи й відповідальності. Він наголошує: ідоли самі по собі не мають жодної сили. Небезпека полягає не в них, а в людському серці, яке здатне поставити на місце Бога будь-що — владу, гроші, страх, успіх чи власні бажання. Саме тоді це стає ідолом.
Лише людина, яка живе Божим Царством, може бачити такі спокуси такими, якими вони є — оманою. Якщо ж Христос не займає центрального місця в житті, ці омани починають керувати людиною і віддаляють її від Бога.
Тому Павло нагадує: участь у Євхаристії є справжнім єднанням із Христом. Неможливо одночасно належати Господу і дозволяти будь-чому іншому панувати над своїм серцем. Христос має бути єдиним Господом нашого життя.
Водночас апостол закликає користуватися свободою з любов'ю. Не слід зневажати тих, чия віра ще слабка, або демонструвати власну «духовну силу». Справжня зрілість проявляється не в показі своєї правоти, а в турботі про ближнього. Любов завжди ставить користь іншої людини вище за власну свободу і допомагає зміцнювати, а не спокушати братів і сестер у вірі.
